ДФС у своєму листі від 30.11.2016 р. № 25826/6/99-95-42-01-15 роз’яснила порядок включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, відображеної в податковій накладній, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), але помилково не включена до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ.
Податківці слушно зазначили, що коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПКУ).
ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).
Таким чином, сума ПДВ по своєчасно зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, яка не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну складено.
Якщо протягом 365 календарних днів до складу податкового кредиту не включена сума ПДВ по податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН з порушенням термінів, то така сума також може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Ще раз повторимося: вищесказане можливе за умови врахування строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Джерело: iFin