З 01.01.2019 відображення орендних операцій у МСФЗ-обліку та звітності регулює МСФЗ 16 «Оренда». Стандарт справді став революційним і змінив традиційні підходи до обліку оренди, щонайменше з боку орендаря. Про те, чи належать до сфери застосування Стандарту операції, які перебувають у правовому полі Закону про фінансовий лізинг, поговоримо докладніше
Однією з особливостей нового Закону про фінансовий лізинг є формулювання чітких вимог до суті договору фінансового лізингу. МСФЗ 16 також приділяє істотну увагу договору оренди, головну суть якого пов’язує з переданням «права контролювати користування ідентифікованим активом протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію» (п. 9 МСФЗ 16). Закон про фінансовий лізинг включає в поняття договору фінансового лізингу передання активу у володіння та користування на строк і за плату. Відповідно, ключові підходи аналізованих нормативних актів суперечностей не мають.
Поняття ідентифікованого активу за МСФЗ 16 визначено тим, що «актив… явно вказаний в договорі» (п. Б13 МСФЗ 16). Це має відголос і в новому Законі, який серед інших важливих умов договору вимагає наводити «найменування та опис об’єкта із зазначенням індивідуальних ознак, що дають змогу його чітко ідентифікувати» (п. 1 ч. 2 ст. 14). Єдине, що відразу привертає увагу, – це різниця у застосованій термінології: МСФЗ 16 оперує поняттям «базовий актив», натомість Закон використовує терміни «майно», «об’єкт фінансового лізингу».
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: