Використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), книжок обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункових книжок (РК) є однією з найзаплутаніших та штрафонебезпечних ділянок бухгалтерського обліку. У даній сфері постійно відбуваються зміни, що тільки додають плутанини. Сьогодні розплутаємо клубок питань пов’язаних зі звітуванням щодо використання КОРО та РК.
Кому і як звітувати щодо КОРО та РК?
Спочатку розглянемо хто взагалі звітує про розрахункові операції, використання РРО, КОРО та РК та існуючі форми такої звітності. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон про РРО) у статті 3 містить зобов’язання щодо розрахункових операцій для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу. Звітування щодо РРО та РК, які використовуються суб’єктами господарювання прописане пунктом 7 статі 3 даного закону. Від одних суб’єктів вимагається звітувати в електронній формі, для інших – у паперовій (див. таблицю нижче).
| Види суб’єктів господарювання | Що подають органам ДФС | Як подають |
| Суб’єкти, господарювання, які використовують електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО для операцій купівлі-продажу іноземної валюти | Інформація про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що містяться в фіскальній пам’яті РРО | В електронній формі (по дротових чи бездротових каналах зв’язку) |
| Суб’єкти господарювання, які використовують інші РРО | Електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО | В електронній формі (по дротових чи бездротових каналах зв’язку) |
| Суб’єкти господарювання для яких не передбачено звітування в електронній формі (по дротових чи бездротових каналах зв’язку), зокрема визначені статтею 10 Закону про РРО. | Звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК | У паперовій формі |
Саме навколо цих двох форм звітування – дротовими/бездротовими каналами зв’язку та паперової – і відбувалися зміни в регулюванні розрахункових операцій з поступовим розширенням кола суб’єктів господарювання, які звітують в електронній формі та звуженням кола тих, які подають звіт у паперовій формі. Раніше паперові копії чеків передавалися в податкову та зберігалися 3 роки. Електронне звітування суб’єктів господарювання регулює Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затверджений наказом МФУ від 08.10.2012 р. № 1057.
Електронна форма звітування відбувається шляхом використання спеціального програмного забезпечення для РРО та серверу Головного процесингового центру Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), що обслуговується НБУ та передає інформацію органам ДФС. Програмне забезпечення РРО працює в автоматичному режимі, надсилаючи всю необхідну інформацію через мережу Internet. У зв’язку з впровадженням даної системи в Україні відбулося поступове виведення з експлуатації РРО, які не підтримують такий спосіб роботи. У 2016 р. РРО без почекової передачі інформації заборонені та були виключені з реєстру. Останній державний реєстр РРО затверджений наказом ДФС України від 20.04.2017 р. № 275. У ньому ви можете знайти зареєстровані діючі та заборонені моделі РРО.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО та звітують в електронній формі через дротові/бездротові канали зв’язку паперову звітність щодо відзвітованих операцій не подають, крім особливих випадків про які мова йде далі.
Звітування у паперовій формі врегульовує Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджений наказом МФУ від 21.01.2016 р. № 13 (далі – Порядок № 13). За ним складаються:
- Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (ф. № ЗВР-1);
- Довідка про використані розрахункові книжки.
Дана звітність пов’язана з використанням розрахункових квитанцій і складається щодо всіх КОРО, які ведуться суб’єктом господарювання та зареєстровані як на господарську одиницю, так і на РРО. Це випливає з пункту 3 Порядку № 13 та пункту 1 Інструкції щодо заповнення Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1, затвердженої Наказом МФУ від 21.01.2016 р. № 13 (далі – Інструкція про звіт).
Хто ж конкретно повинен звітувати через паперову форму? Нормативні документ чіткої та прямої відповіді не дають, але можна дійти висновку, що це:
- суб’єкти господарювання, які не використовують РРО, але застосовують КОРО та РК (випливає з абзацу 1 пункт 7 Закону про РРО та пункту 3 Порядку № 13);
- суб’єкти господарювання, які використовують РРО, але з певних причин (тимчасове відключення електроенергії, вихід з ладу РРО) вимушені були певний час використовувати РК.
Щодо останніх, то про необхідність подання Звіту за формою ЗВР-1 свідчать:
- пункт 6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 р. № 547 (далі – Порядок ведення РК та КОРО), який вимагає використовувати КОРО, які зареєстровані на РРО, для здійснення записів на основі розрахункових квитанцій зокрема у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;
- пункт 3 Порядку № 13 вимагає подачі звітності щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю;
- роз’яснення ДФС з бази Загальнодоступного інформаційно-довідникового ресурсу (ЗІР) категорії 109.09, де дається пряма відповідь, що суб’єкти господарювання у разі використання розрахункових книжок на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії падають Звіт за формою ЗВР-1 та Довідку про використані РК”.
Тимчасове відключення електроенергії, вихід з ладу РРО можуть спричинити використання РК та, як наслідок, подачу звіту за формою ЗВР-1
В усіх випадках звіт за формою ЗВР-1 повинен подаватися разом з Довідкою про використані РК (у разі наявності використаних РК), так як мало місце використання розрахункових квитанцій.
Слід застерегти, що відключення електроенергії мають бути підтверджені довідкою чи повідомленням від постачальника електроенергії, якщо це відбувалося через планові чи аварійні роботи на мережі. Якщо дане відключення було внаслідок ремонтних робіт на самому суб’єктів господарювання, то повинні бути відповідні акти виконаних робіт. Дані документи повинні підтверджувати час відсутності електроенергії, так як це дає право на використання РК суб’єктам господарювання, які зобов’язані використовувати РРО. Також відповідно до статті 5 Закону про РРО проводити розрахунки таким суб’єктам з використанням РК можна не більше 7 днів (інакше – треба застосовувати резервний РРО).
Паперові звіт за формою ЗВР-1 разом з Довідкою про використані РК подають тільки ті суб’єкти, які працюють виключно з РК та ті, які працюють з РРО, але тимчасово вимушені були працювати з РК
Перелік суб’єктів, які не зобов’язані використовувати РРО, але застосовують КОРО та РК та їх групування (з граничним річним обсягом – 200 тис. грн на суб’єкта, 75 тис. грн на відокремлений підрозділ або невстановленим граничним обсягом) визначається статтею 10 Закону про РРО та створеними під неї документами:
- Постанова КМУ “Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 23.08.2000 р. № 1336”;
- Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
Widget not in any sidebars
Коли подавати звітність щодо використання КОРО та РК?
Звітність щодо використання КОРО та РК подається до органу ДФС за місцем реєстрації РК не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця (див. пункт 7 статті 3 Закону про РРО). Звітність подається у складі форми ЗВР-1 та Довідки про використані РК. При цьому надавати КОРО та РК не потрібно.
У разі, якщо період використання РК не закінчився у звітному місяці, то подавати Довідку не треба (наприклад, якщо РК розпочата, але квитанції з неї ще використані не повністю). Це випливає з самої форми та назви звіту. Якщо використаних РК немає, то й нема, чого зазначати у Довідці. Про це також зазначено у самій формі примітці до Довідки: довідка повинна містити інформацію про розрахункові книжки, за якими дата кінця використання припадає на звітний місяць.
Довідка про використані РК не подається у разі, якщо їх використання ще не закінчилося
Як заповнити звіт за формою ЗВР-1?
Розглянемо тепер як же заповнити Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (ф. № ЗВР-1). Загальні рекомендації дає уже згадана Інструкція про звіт. Звіт заповнюється у гривня з копійками. Узагальнення даної Інструкції з нашими рекомендаціями представлено в таблиці нижче.
| № | Графа звіту | Як заповнювати |
| Верхні реквізити | ||
| – | До державної податкової інспекції | Назва району, міста, району в місті та міста (для міст з районним розподілом). |
| – | Реквізити суб’єкта господарювання | Для суб’єктів господарювання наводяться:
Для фізичних осіб наводяться:
Якщо фізична особа має відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, то наводяться серія та номер паспорта замість реєстраційного номера (наприклад, через релігійні переконання особи). |
| Реквізити табличної форми | ||
| 1 | № з/п | Порядковий номер запису у Звіті |
| 2 | Фіскальний номер книги обліку розрахункових операцій | За Інструкцією про звіт заноситься фіскальний номер КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю. Даний номер присвоюється під час першої реєстрації КОРО на окрему господарську одиницю. Цей номер складається з 10 цифр і літери “г” (пункт 4 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення РК та КОРО).
Однак, відповідно до пункту 6 глави 4 розділу ІІ Порядку ведення РК та КОРО у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій здійснюється в КОРО зареєстрованих на РРО. У такому випадку у даній графі треба заносити фіскальні номери КОРО зареєстрованих на РРО. Даний номер складається з фіскального номера РРО (також 10 цифр) та літери “р” (пункт 4 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення РК та КОРО). Дані фіскальні номери можна взяти з титульних сторінок з уже заповнених КОРО на господарську одиницю (реєструють якщо згідно із чинним законодавством розрахунки можуть провадитися без касових апаратів) або КОРО обліку господарських операцій на РРО. |
| 3 | Сума розрахунків за місяць
– загальна |
Записується загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги). Дану суму можна знайти по графі 5 в КОРО на РРО або графі 7 в КОРО на господарську одиницю. Якщо на один КОРО зареєстрована декілька РК, то наводиться загальна сума по ним по кожній КОРО. |
| 4 | Сума розрахунків за місяць
– за ставкою податку на додану вартість |
Записується частина суми розрахунків, зазначеної в графі 3, що оподатковується податком на додану вартість (далі – ПДВ). Якщо суб’єктом господарювання використовується декілька ставок ПДВ, наприклад, 20% та 7%, то зазначається загальна сума розрахунків, включаючи ПДВ. Дану суму можна знайти по графі 6 в КОРО на РРО або графі 8 в КОРО на господарську одиницю. Якщо акцизний податок не сплачується, то графи 3 та 4 Звіту ЗВР-1 співпадають. |
| 5 | Сума розрахунків за місяць
– за ставкою акцизного податку |
Записується частина суми розрахунків, зазначеної в графі 3, що оподатковується акцизним податком. Цю графу заповнюють тільки платники акцизного податку. Дану суму можна знайти по графі 7 в КОРО на РРО або графі 9 в КОРО на господарську одиницю. |
| 6 | Сума податку на додану вартість | Вписується сума ПДВ, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної у графі 4. Дану суму можна знайти по графі 8 в КОРО на РРО або графі 10 в КОРО на господарську одиницю. Якщо суб’єктом господарювання використовується декілька ставок ПДВ, наприклад, 20% та 7%, то зазначається загальна сума податку. |
| 7 | Сума акцизного податку | Заноситься сума акцизного податку, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної у графі 5. Дану суму можна знайти по графі 9 в КОРО на РРО або графі 11 в КОРО на господарську одиницю. |
| 8 | Сума, що видана при поверненні товару | Записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги тощо). Дану суму можна знайти по графі 10 в КОРО на РРО або графі 12 в КОРО на господарську одиницю. |
| – | Рядок “Разом” | У графах 3-8 записуються підсумки показників за відповідними графами. |
Якщо протягом звітного місяця через розрахункову книжку були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 3-8. За бажанням суб’єкта господарювання до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
Після заповнення Звіт за формою ЗВР-1 підписують директор (керівник) та головний бухгалтер, якщо говорити про юридичних осіб. Особа-підприємець підписує звіт самостійно. Факт прийняття звіту органами ДФС засвідчується підписом уповноваженої посадової особи цього органу із зазначенням дати його подання.
Також слід звернути увагу, що відповідно до пункту 1 згаданої Інструкції, звіт складається в розрізі всіх зареєстрованих книг обліку розрахункових операцій, які використовувалися протягом звітного місяця. Отже, у разі подання даного звіту необхідно вказати номери навіть тих КОРО на РРО, які продовжували працювати в штатному режимі (проставивши відповідні цифри з КОРО) або по яким взагалі не здійснювалися операції (проставити прочерки в колонках з сумами).
Приклад заповнення табличної частини Звіту за формою ЗВР-1 наведено нижче (для неплатника акцизного збору, але платника ПДВ за ставкою 20%).
| № з/п | Фіскальний номер книги обліку розрахункових операцій | Сума розрахунків за звітний місяць | Сума податку на додану вартість | Сума акцизного податку | Сума, що видана при поверненні товару | ||
| загальна | за ставкою податку на додану вартість | за ставкою акцизного податку | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | 060500041р/001 | 12000,00 | 12000,00 | – | 2000,00 | – | – |
| 2 | 060500041р/002 | 60000,00 | 60000,00 | – | 10000,00 | – | – |
| 3 | 060500041р/003 | 8000,00 | 8000,00 | – | 1333,33 | – | – |
|
Разом: |
80000,00 | 80000,00 | – | 13333,33 | – | – | |
У разі допущення помилок при складанні звіту ДФС роз’яснила, що уточнюючого звіту чинними законодавством не передбачено (підкатегорія 109.12 ЗІР).
Як заповнити Довідку про використані розрахункові книжки?
Довідка не має інструкції щодо заповнення, але враховуючи інші затверджені документи (Інструкція про звіт, Порядок ведення РК та КОРО) можна зрозуміти, як її заповнювати. На початку Довідка, так само як і звіт, містить реквізити платника податку, де слід повторити зазначені у Звіті за формою ЗВР-1 реквізити та код ЄДРПОУ чи реєстраційний номер платника податку. Порядок заповнення граф Довідки наведено в таблиці нижче.
| Графа звіту | Як заповнювати |
| № з/п | Порядковий номер запису у Довідці |
| Номер розрахункової книжки | Номер розрахункової книжки, яка використана, проставляється з її реєстраційної сторінки. Номер складається з 10 цифр (фіскальний номер першої книги КОРО), літери “к” та проставленого через дріб порядкового номера (пункт 1 глави 1 розділу ІІІ Порядку ведення РК та КОРО). |
| Період використання
– початок |
Проставляється дата початку використання РК, яка міститься на її реєстраційній сторінці. Для заповнення можна використати також розділ 3 з КОРО на РРО, де обліковуються розрахункові квитанції, які використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Враховуючи форму даної графи в цьому розділі КОРО на РРО (там зазначається дата і час початку використання), рекомендуємо у такому ж форматі заповнювати і Довідку – дата і час. |
| Період використання
-кінець |
Проставляється дата кінця використання РК, яка також має бути проставлена на її реєстраційній сторінці. Для заповнення можна використати також 3 розділ КОРО на РРО, де обліковуються розрахункові квитанції використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Враховуючи форму даної графи в 3 розділі КОРО на РРО (там зазначається дата і час закінчення використання) рекомендуємо у такому ж форматі заповнювати і Довідку – дата і час. |
| Кількість анульованих квитанцій | У разі пошкодження розрахункової квитанції, здійснення помилкового запису такі квитанції анулюють, для чого на корінці і відривній частині квитанції здійснюється відмітка “Анульовано”, яка завіряється підписом особи, що здійснює розрахунки. Кількість таких квитанцій і вказується в даній графі. |
Приклад заповнення табличної частини Довідки наведено нижче.
| №з/п | Номер розрахункової книжки | Період використання | Кількість анульованих квитанцій | |
| початок | кінець | |||
| 1 | 060500041к/005 | 26.04.2017, 14.30 | 28.04.2017, 17.00 | 1 |
Відповідальність за неподання звіту за формою ЗВР-1
Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) не підпадає від визначення податкової декларації чи звіту в розумінні статті 46 ПК. Дана стаття визначає, що податкова декларація, розрахунок, звіт є документом на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Нічого такого на основі Звіту за формою ЗВР-1 не здійснюється.
Однак, все це не означає відсутності відповідальності за неподання. Відповідно до пункту 9 статті 17 Закону про РРО неподання до фіскальної служби звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, у разі обов’язковості її подання несе за собою штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів, тобто 170 грн.
Крім того, таке неподання звіту можна розглядати згідно статті 1551 КпАП як порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що може викликати накладення адміністративних штрафів на посадових осіб – від 85 до 170 грн. Якщо ж таке стягнення протягом року уже накладалося, то накладається штраф на уже більший – від 170 до 340 грн.
Згідно статті 25 Закону про РРО накладений штраф необхідно перерахувати до бюджету у 10-денний термін із дня прийняття фіскальною службою рішення про їх застосування.
Неподання Звіту за формою ЗВР-1 може мати наслідками накладання штрафу на суб’єкта господарювання, адміністративних штрафів на посадових осіб, а також ініціювання фактичної перевірки без попередження з боку ДФС
Також відповідно до пункту 80.2.4 та пункту 80.2 статті 80 ПК неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО, РК та КОРО, подання їх із нульовими показниками є однією з обставин для проведення фактичної перевірки платника. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Джерело: Головбух
