ВС* наголошує на презумпції ринкової ціни, поки не доведено зворотне. При цьому під час перевірки спочатку податковий орган доказує невідповідність ціни звичайним/ринковим, а вже потім — збирає докази відсутності ділової мети.
Щодо податку на прибуток звичайність ціни вже не має такого великого значення, як раніше (принаймні для неконтрольованих операцій). А от щодо ПЗ з ПДВ у виробників товарів/надавачів послуг, ця проблема ще залишається.
* Постанова ВС від 26.03.2024 у справі №200/773/20-а.
Зміст справи
ДПС під час перевірки ПрАТ з’ясувала, що згідно з поданим ПрАТ до контролюючого органу звітом про фінансові результати за I квартал 2019 року, наданою до перевірки інформацією стосовно виробничої собівартості реалізованої продукції за звітні періоди січень, лютий, березень 2019 року та даними податкових декларацій ПДВ за зазначені періоди (включно з уточнюючими розрахунками), документами на реалізацію продукції (податкові накладні, видаткові накладні, договори зі специфікаціями, рахунки, платіжні документи, тощо) встановлено реалізацію продукції підприємства за цінами, нижчими за собівартість.
Щодо податку на прибуток це проблем не спричинювало. А от щодо ПДВ — так. І річ не в тім, що податківці донарахували ПЗ з ПДВ за проданою власною продукцією. ПрАТ у періоді, що перевірявся, мав від’ємне значення ПДВ. Але за наслідками перевірки суми бюджетного відшкодування з ПДВ було зменшено!
У чому ж проблема?
Як зазначає ПрАТ, нормами чинного законодавства передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, а звичайною ціною визнається ціна товарів (робіт, послуг), яка визначається сторонами договору та апріорі вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
