ВС вважає, що, приймаючи рішення про звільнення працівника через конфлікт інтересів, роботодавець повинен використати спочатку інші заходи його врегулювання.
Наразі маємо рішення щодо одного з небагатьох, але цікавих спорів1 про звільнення посадової особи державного підприємства через конфлікт інтересів — п. 4-1 ст. 41 КЗпП. Ідеться про розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстави перебування посадовця у прямому підпорядкуванні у близької особи всупереч вимогам Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції».
1 Постанова ВС від 28.08.2024 у справі №705/5802/23.
Конфлікт інтересів через близькі стосунки
Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб установлено відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» (Закон №1700-VII).
Близькі особи — це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також — незалежно від зазначених умов — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, пасербиця, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням.
Установлення зазначеного обмеження зумовлено усвідомленням того, що в суспільстві не має бути жодних сумнівів у порядності (доброчесності) особи, уповноваженої на виконання функції держави. У процесі прийняття рішень, вчинення дій чи бездіяльності цієї особи мають бути унеможливлені будь-які приватні інтереси, зокрема непотизм, тобто сприяння близьким особам.
Частиною першою статті 27 Закону визначено, що особи, зазначені у підпунктах «а», «в» — «з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб чи бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах «а», «в» — «з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про близьких їм осіб, які працюють у цьому органі.
Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на:
1) народних засідателів і присяжних;
2) близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним із них статусу виборної особи;
3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
