Відразу зауважимо: якщо працівник припиняє трудові відносини з підприємством, то відповідно до ст. 116 КЗпП у день звільнення з ним потрібно провести остаточний розрахунок, зокрема виплатити:

• зарплату за відпрацьовані дні;
• компенсацію за невикористані дні відпусток.

Однак інколи підприємства не встигають виконати цю норму (як у випадку читача) і проводять остаточний розрахунок пізніше. У причинах цього наразі розбиратися не будемо — часто вони дійсно об’єктивні (наприклад, відсутність фінансування тощо). Нагадаємо тільки, що це завжди ризик, адже, з одного боку, на це може звернути увагу працівник і звернутися до суду з позовом на колишнього роботодавця з метою отримання компенсації за затримку виплат при звільненні. Якщо ж із працівником ви розійшлися на хорошій ноті і до суду він не збирається, то, з іншого боку, на затримку виплат при звільненні може звернути увагу Держпраці при проведенні перевірки й накласти на роботодавця штраф відповідно до ст. 265 КЗпП (див. постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.04.2021 у справі № 344/4418/21 і рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.09.2021 у справі № 562/571/21).

ДО ВІДОМА. Інколи завбачливі роботодавці, щоб урятуватися від штрафів, просять працівників зазначити в заяві на звільнення про те, що вони згодні, що остаточний розрахунок відбудеться пізніше дати звільнення. Проте на практиці це не завжди рятує від штрафів. Або ж вам доведеться доводити (суду чи Держпраці), що права працівника не порушені, адже він не заперечував проти пізнішого розрахунку.

Отже, безпечніше все ж таки проводити остаточний розрахунок у день звільнення. Однак якщо цього не сталося, розглянемо далі особливості оподаткування виплат, нарахованих після звільнення.

<…>

Джерело: Професійний бухгалтер – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: