Коментар до постанови Правління НБУ від 25.05.2017 р. № 41

Висновок документа:

Продовжено (повернено) граничний строк проведення розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів зі 120 до 180 днів

Експертний коментар:

Не все в нашому житті погано, як стверджують песимісти. От, наприклад, НБУ, випереджаючи явно «спізніле» літо, потішив нас черговим потеплінням на інвалютному «терені».

Основна новина — регулювальник повернув «законний» 180-денний крайній строк для проведення розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Таким чином, з 26 травня (дата набуття чинності постановою, що коментується) стали застосовуватися загальні норми із ст. 1 і 2 Закону «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР, що встановлюють 180 днів відповідно для повернення валютної виручки за експорт (з дати оформлення МД) і для ввезення імпорту (з дати проведення авансового платежу). 

У зв’язку з цим виникає стандартне запитання: як бути із строками розрахунків за експортними/імпортними контрактами, відлік яких розпочався до 26 травня (дати, з якої стали діяти «180 днів») і за якими до цієї дати ще не минули граничні 120 днів?

На нашу думку, строки за такими «перехідними» експортними/імпортними заборгованостями повинні автоматично продовжуватися до 180 днів.

Саме такий підхід (спираючись на ст. 58 Конституції) застосовував НБУ при збільшенні з 01.01.2008 р. цього строку з 90 до 180 днів (див. лист від 06.12.2007 р. № 28-311/4379-12665). Такий самий підхід сповідали й податківці (див. лист ДПАУ від 14.01.2008 р. № 362/7/22-5017).

У листі від 10.08.2016 р. № 22-0003/67025 НБУ висловлювався ще ліберальніше. І якщо зараз застосовувати логіку цього листа, то банки за весь травень порушеннями повинні вважати тільки ті випадки, коли у травні було перевищено строк 180 днів.

Водночас не варто сильно сподіватися на таку милість банкірів, адже пеню нараховують фіскали. Зачекаємо, що НБУ роз’яснить цього разу — щодо повернення «180 днів»…

Крім того, постановою, що коментується, визначено ще низку поліпшень в інвалютній сфері. Зокрема:

— НБУ зняв обмеження на відкриття банками кореспондентських рахунків в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора в банках-нерезидентах країн, національна валюта яких віднесена НБУ до 2-ї або 3-ї групи Класифікатора (почне застосовуватися з 12.06.2017 р.);

— знято заборону і дозволено (на певних умовах) придбавати і перераховувати інвалюту для повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами від продажу цінних паперів, корпоративних прав, унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів (теж повинно застосовуватися з 12.06.2017 р.).

Але в цій «бочці меду» є й «ложка дьогтю».

НБУ тепер для реєстрації кредитних договорів (або договорів позики) з нерезидентами, укладених резидентами-позичальниками, що не є банками, установлює додаткову вимогу до уповноваженого банку — про отримання ним інформації про кінцевих бенефіціарних власників нерезидента-кредитора, який є юрособою, щоб виключити підозри, що використовуються агенти, номінальні держателі або посередники з метою приховання кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів).

Павленко Олексій, податковий експерт

Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!