Публикуется на языке оригинала

В Україні цей вид бізнесу ще не надто поширений, хоча у багатьох торговельних та офісних центрах можна побачити автомати з продажу кави, чаю, какао, питної води та фасованих харчових продуктів. У світі вендінг найбільш поширений в США та в Японії

Загальні моменти

Вендінг  – це спосіб продажу товарів з допомогою автоматизованих торгових систем (наприклад, автомати з продажу гарячих напоїв, харчових продуктів, молока, води, фото- та інших послуг і т.д.). 

Вендінговим бізнесом може займатись будь-який СГ на будь-якій системі оподаткування (включаючи всі чотири групи платників єдиного податку). На нашу думку, ФОП – платників єдиного податку 1 групи це також стосується, але тільки  якщо вони розміщують автомати з продажу товарів на ринках. Так, згідно з п. 291.1 ПКУ I група платників єдиного податку може здійснювати виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках.

Визначення торговельного місця міститься у п. 13 розділу І Правил торгівлі на ринках. За ним торговельним місцем є площа,   відведена   для   розміщення необхідного   для  торгівлі  інвентарю  (вагів,  лотків  тощо)  та здійснення продажу продукції з  прилавків  (столів),  транспортних засобів,  причепів,  візків (у тому числі ручних),  у контейнерах, кіосках,  палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах  торгівлі  на  ринках,  що  затверджуються  відповідно до законодавства.  На нашу думку, місце розміщення торговельного автомату на ринку відповідає визначенню торговельного місця.

Це випливає також із норм Правил № 369. Відповідно до п. 3 Правил № 369 торговельні автомати відносяться до дрібнороздрібної торговельної мережі, зокрема, до пунктів некапітальної забудови. Таким чином, на них поширюються всі вимоги Правил № 369, а також законодавчих і нормативних актів, перелічених у п. 2 Правил № 369. Зокрема, торговельні автомати розміщуються згідно з вимогами Земельного кодексу і законодавства щодо впорядкування населених пунктів, планування та забудови територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежної охорони, ДАІ та архітектури (п. 16 Правил № 369). Торгівля з автоматів тютюновими виробами та алкогольними напоями (включаючи пиво) заборонена відповідно до п. 15 Правил № 369.

Автомати з продажу побутових послуг “єдинники” 1 групи можуть розміщувати будь-де, адже для послуг не встановлено обмежень щодо місця їх надання. Але серед видів побутових послуг, що дозволені “єдинникам” 1 групи, за допомогою автоматів можна надавати лише послуги з виконання фоторобіт та послуги з оброблення плівок (фотоавтомати).

Для всіх інших груп платників ЄП немає обмежень щодо використання автоматів з надання послуг. Також зауважимо, що для здійснення торгівлі товарами або для  надання послуг через відповідні торговельні автомати потрібно обрати КВЕД: 47.99 «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами».

В чому перевага вендінгової торгівлі

Вендінгова торгівля дає можливість торгувати товарами та надавати послуги цілодобово, без залучення продавців, що дає змогу економити на заробітній платі персоналу. Як правило, через торгові автомати продаються товари повсякденного попиту: чай, кава, напої, бутерброди, фасовані харчові продукти, газети, журнали, листівки, і т.д. За допомогою автоматів можна продавати питну воду і навіть молоко на розлив (автомати з продажу молока називаються молокоматами). Найпоширеніші автомати з надання послуг – це фотоавтомати, автомати для чищення взуття, прийняття платежів, копіювальні, ігрові автомати та ін.

З точки зору цивільного законодавства торгівля через автомати регулюється ст. 703 ЦКУ. Якщо товари продаються через торгові автомати, володілець автомата (тут маються на увазі власник або орендар) зобов’язаний довести до покупців інформацію про продавця товарів. Це робиться шляхом розміщення на автоматі (або іншим чином) відомостей про найменування продавця, його місцезнаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно зробити покупцеві для отримання товару.

Фіскальні функції торговельного автомату

Автомат з продажу товарів/послуг є РРО, який в автоматичному режимі видає (надає) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товари (послуги) і забезпечує облік їх кількості та вартості. При цьому він створює контрольну стрічку в електронному вигляді (ст. 2 Закону про РРО). Це підтверджують і податківці у ЗІР, підкатегорія 109.01 «Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) РРО?».

Державним реєстром РРО передбачено декілька модифікацій РРО для торговельних автоматів (зокрема, Телекарт ТК-Смарт, LeoCAS-401U).

За принципом дії торговельні автомати ділять на механічні (електромеханічні) та електронні (п. 3 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу дозованих і штучних товарів, затверджених у додатку 3 до рішення Держкомісії з питань упровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. № 13). На корпусі автомата в доступному для огляду місці повинні бути нанесені його заводський і фіскальний номери.

У механічних (електромеханічних) автоматах фіскальні функції реалізовані за допомогою фіскальної пам’яті та пристрою приймання готівкових коштів. Фіскальна пам’ять реалізована у вигляді механічних або електромеханічних лічильників, які накопичують і відображають інформацію про кількість відпущених товарів кожного найменування, а також суми отриманих коштів (кількості монет кожного номіналу). Конструкція лічильників повинна виключати можливість обнулення або зменшення їх показників. Механічний (електромеханічний) автомат повинен блокувати приймання або повернення коштів за відсутності товару.

В електронних автоматах фіскальні функції реалізують:

– фіскальний блок, до якого входять:

• фіскальна й оперативна пам’ять;
• годинник-календар (вони повинні працювати незалежно від електроживлення фіскального блоку, і при відключенні електрики інформація в оперативній пам’яті та годинику-календарі повинна зберігатися не менше 1440 годин);
• процесор;
• пристрій, що запам’ятовує (він містить внутрішнє програмне забезпечення автомата – програмну пам’ять;

– пристрій приймання готівкових коштів і видачі решти (за необхідності);

– зчитувач платіжних карток (за необхідності);

– пристрій відображення фіскальної інформації. Якщо дані про продаж товарів заносяться безпосередньодо фіскальної пам’яті, то наявність оперативної пам’яті необов’язкова.

Електронний торговельний автомат повинен передбачати три режими:

1) Продаж товарів. У цьому режимі автомат здійснює приймання платіжних засобів, видачу товарів і здачі (якщо це передбачено), а також реєстрацію кількості проданих товарів кожного найменування та отриманих коштів;

2) Тестовий режим. Це службовий режим, до нього можна перейти тільки після введення відповідного пароля (або застосування спеціального ключа). У тестовому режимі перевіряється працездатність усіх складових частин та автомата в цілому. При цьому проведені операції з приймання коштів і видачі товарів реєструють окремо в оперативній (фіскальній) пам’яті;

3) Режим звітування. Це також службовий режим, призначений для формування і виведення на пристрій відображення фіскальної інформації добових і періодичних звітів (за будь-який відрізок часу його експлуатації).

Добові підсумки накопиченої в оперативній (фіскальній) пам’яті інформації формуються щодоби автоматично, при зміні поточної дати. Аналогічним чином до фіскальної пам’яті заносяться сумарні дані продажу. Фіскалізацію автомата проводять один раз за весь період експлуатації фіскальної пам’яті. При цьому автомат повинен виключити подальший вихід із фіскального режиму роботи. До фіскалізації автомата у фіскальній пам’яті повинні знаходитися лише його заводський номер і дата його внесення. А при фіскалізації до фіскальної пам’яті заносять фіскальний номер автомата і дату його внесення.

Ті СГ, які використовують автомати з продажу товарів (послуг), повинні подавати до фіскальних органів дротовими (або бездротовими) каналами зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних  у готівковій та/або безготівковій формі, яка міститься у фіскальній пам’яті цих автоматів. Передавати електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків їм Закон про РРО не вимагає (п. 7 ст. 3 Закону про РРО). Також не потрібно роздруковувати і зберігати Z-звіти і контрольні стрічки – п. 9, 10 ст. 3 Закону про РРО.

Звісно, що ті СГ, які звільнені від обов’язку використовувати РРО (п. 296.10 ПКУ), можуть не підключати фіскальний модуль до торговельного автомату.

Згідно з п. 296.10 РРО це платники єдиного податку:

• I групи;
• II і III груп (фізособи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн застосування РРО для такого платника ЄП є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

На нашу думку, при продажу власної продукції СГ через торговельний автомат пункт 1 ст. 9 Закону про РРО не діє та не звільняє таких СГ від застосування РРО. Причина – не виконується умова щодо проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ  і  організацій  з  оформленням  прибуткових  і видаткових касових  ордерів  та  видачею  відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Тож власну продукцію слід продавати через автомати з РРО.

Далі розглянемо визнання доходу в бухобліку та для цілей його оподаткування залежно від обраної системи оподаткування, а також зазначимо про порядок визнання витрат у разі застосування торговельних автоматів.

Визнання доходу для відображення в обліку та його оподаткування

Бухгалтерський облік доходів від реалізації товарів через торговельний автомат ведеться юрособами  у загальному порядку – дохід визнається у момент передачі товару покупцеві згідно п. 8 П(С)БО 15. Витрати у вигляді собівартості реалізованих товарів визнаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені  – п. 7 П(С)БО 16. На практиці датою передачі товару покупцеві слід вважати дату виїмки грошових коштів з автомату, адже тільки в цей момент можна дізнатися про обсяг та номенклатуру проданого товару. Нормативними документами не передбачено обов’язку щоденно виймати грошову виручку з торговельних автоматів, тому ми вважаємо, що це можна робити з періодичністю кілька днів. З огляду на норму ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік про те, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, ми рекомендуємо здійснювати останню виїмку коштів з автомату в поточному місяці наприкінці останнього дня такого місяця. Таким чином можна буде максимально врахувати місячну виручку  саме в тому місяці, в якому вона була фактично отримана.

Витрати на оренду та обслуговування самого автомату, на оформлення документації, пов’язаної з його встановленням  та роботою, та інші витрати відносяться до витрат на збут товару згідно з  п. 19 П(С)БО 16.

Податковий облік

Податок на прибуток. Коригування фінрезультату для цілей оподаткування за операціями, що пов’язані з торгівлею через торговельні автомати, нормами ПКУ не передбачено.

Для цілей оподаткування ПДВ при постачанні товарів (послуг) з використанням торговельних автоматів датою виникнення податкових зобов’язань вважається дата виїмки грошової виручки – п. 187.2 ПКУ.  На цю дату складається податкова накладна за щоденними підсумками операцій згідно з п. 201.4 ПКУ, адже торговельний автомат є РРО. Як уже зазначалося вище, обов’язку щоденно виймати грошову виручку з торговельних автоматів не передбачено, і якщо СГ робить це з періодичністю кілька днів, то він може складати податкову накладну на дату виїмки коштів, і відображати в ній весь обсяг виручки, отриманий за ці дні.

Якщо СГ спочатку продає жетони, картки (або інші замінники гривні) для подальшого їх використання з метою отримання товарів/послуг з автомату, то датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ буде дата постачання цих замінників покупцеві (п. 187.4 ПКУ).

Єдиний податок. Дата визнання доходу для цілей оподаткування єдиним податком у платників 1 – 3 груп – юридичних та фізосіб відповідає даті вилучення з торговельних автоматів грошової виручки (див. відповіді у “ЗІР” підкатегорії 107.04 та 108.01.02).

ФОП на загальній системі теж визнає дохід за датою виїмки грошової виручки з торговельного автомата (згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування для ФОП-“загальносистемника” є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю.

Придбання та амортизація торговельного автомату

Торговельний автомат можна придбати у власність (в тому числі на умовах лізингу) або орендувати.

Якщо юрособа  придбає автомат у власність або на умовах лізингу, в бухобліку він буде обліковуватись як основний засіб  у  складі об’єктів групи «Машини та обладнання» – п. 5.1.4 П(С)БО 7 та п. 1.4 ч. 7 розділу 2 Методичних рекомендацій з обліку ОЗ. Метод нарахування амортизації торговельного автомата юрособа обирає самостійно та фіксує його в Акті приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1) у розділі «Висновок комісії». Методи амортизації наведені у п. 26 П(С)БО 7.

Найпростіший з них – прямолінійний. За ним потрібно лише визначити строк корисного використання автомата та його ліквідаційну вартість. Вартість автомата, що амортизується, визначається, як різниця між його первісною та ліквідаційною вартістю.

На нашу думку, вартість торговельних автоматів доцільно амортизувати за виробничим методом в залежності від кількості товарів, що продані за звітний місяць. Цей метод  дає можливість точно розподілити амортизовану вартість автомата між звітними періодами в залежності від динаміки його фактичного завантаження, а також врахувати сезонність роботи автомата. Все це справедливо як для ведення обліку юросіб – платників податку на прибуток, так і для єдинників.

Оскільки торговельний автомат є виробничим основним засобом, його вартість також амортизується й у податковому обліку з урахуванням методів та строків корисного використання, встановлених пп. 138.3.3 ПКУ.

Якщо автомат придбає ФОП на загальній системі оподаткування, то за бажанням такий ФОП може вести облік амортизаційних відрахувань на вартість торговельного автомату та включати їх до своїх витрат (пп. 177.4.6 ПКУ). Але таке право ФОП на загальній системі має тільки у разі наявності документального підтвердження його придбання (останній абз. п. 177.4 ПКУ).

 Правила нарахування амортизації у ФОП викладені у п. 177.4 ПКУ. Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) торговельного автомата, самостійно установленого ФОП, але не менше 5 років (пп. 177.4.9 ПКУ). Річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості торговельного автомата, яка амортизується, на строк його корисного використання. Таким чином, сума амортизації враховується в цілому за звітний рік та включається у витрати за підсумками року, і відображається в Книзі обліку доходів і витрат та річній декларації – також за підсумками року.

Єгорова Юлія

Источник: Дебет-Кредит – не забудьте оформить подписку на любимое издание!