Універсальне визначення процесуальних строків можна знайти в порядку ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства, зокрема, де зазначено, що процесуальні строки – це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені – їх установлює суд. Аналогічне визначення щодо поняття процесуальних строків можна застосувати і до цивільного, і до господарського судочинства. Кримінально-процесуальний кодекс у ст. 113 має дещо інше визначення з огляду на специфіку кримінального судочинства: процесуальні строки – це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення або вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки та в будь-якому разі не пізніше від граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
За способом установлення розрізняють два види процесуальних строків – встановлені законом і встановлені судом.
Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, установлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені – установлюються судом.
Під поняттям законних строків варто розуміти такі, вказівка на які міститься в нормах законодавства і які не можуть бути змінені з волі суб’єктів судочинства. До них належать (зокрема, розглядаючи на прикладі норм ЦПК):
– строки вручення судової повістки – ч. 5 ст. 128 ЦПК України,
– строки розгляду справи по суті – ст. 210 ЦПК України,
– відкриття провадження у справі – ч. 1 ст. 187 ЦПК України,
– строк на апеляційне оскарження – ст. 354 ЦПК України,
– строк на касаційне оскарження – ст. 390 ЦПК України та ін.
Під поняттям судового строку варто розуміти строк, установлений на розсуд суду. До цього виду належать строки: не встановлені законом; обумовлені конкретними обставинами справи; обумовлені судом або суддею.
До них належать такі строки, як: залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви – ст. 185 ЦПК України, строк відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні – ст. 240 ЦПК України, виконання судових доручень – ст. 88 ЦПК України та ін.
<…>
Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
