У реаліях сьогодення кожен пересічний громадянин може натрапити на ситуацію, коли потрібно буде захищати свої права й інтереси, які гарантовані державою на законодавчому рівні. Зокрема, Конституцією України, яка є найвищим законом держави, гарантовано право кожному на належний судовий захист його прав і свобод у межах відповідних галузей матеріального та процесуального права в Україні.

Найефективнішим засобом регулювання виконання судового рішення вважається передбачений законом судовий контроль, який у нашій державі здійснюють у порядку, визначеному Цивільним та Господарським процесуальними кодексами, Кодексом адміністративного судочинства, а також Законом України “Про виконавче провадження”.

Убачається, що діяльність у напрямі забезпечення виконання судових рішень визначена обов’язком держави, який реалізується через створення та подальший контроль діяльності виконавчої системи судових рішень, та ще й у такому форматі, щоб він був зрозумілим і доступним для кожного, на відновлення чиїх порушених прав та інтересів ухвалене рішення суду.

Водночас завважимо, що у 2016 році змінами до Конституції, зокрема стосовно здійснення правосуддя, було започатковано низку свіжих підходів до механізму реалізації принципу, що передбачає обов’язковість виконання судового рішення. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України: “Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд”.

Аналізуючи дану норму, можна дійти висновку, що сьогодні в частині здійснення контролю за виконанням рішення зросли вимоги саме до суддів, які ці ж рішення ухвалюють, а отже – фактично такий контроль став своєрідним видом реалізації судової влади в країні, окрім уже визначеного обов’язку здійснення правосуддя.

<…>

Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: