Лічені дні залишилися до повноцінного запуску режиму блокування податкових накладних. Але повного уявлення про те, як це відбуватиметься, схоже, не мають навіть Мінфін з ДФСУ. Як податківці «моніторять» податкові накладні зараз і як це відбуватиметься після 1 липня, обговоримо в сьогоднішній статті.
Що відбувається зараз?
З 1 квітня до 30 червня 2017 року згідно з п. 57 підрозд. 2 розд. XX ПКУ діє тестовий режим блокування податкових накладних. Але назвати його повноцінним не можна. Адже найголовнішого — Критеріїв оцінки міри ризику, достатніх для призупинення реєстрації податкової накладної, так досі й немає. Вони, як і раніше, перебувають у стадії проекту і ось-ось мають бути затверджені. А без них блокування податкових накладних апріорі неможливе.
На сьогодні податківці «моніторять» податкові накладні, використовуючи систему автоматизованого моніторингу за критеріями ризиковості, передбаченими проектом Мінфіну, «обнародуваним» на сайті ДФСУ (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/72061.html)*.
* Ми аналізували цей проект у статті «Критерії ризиків для блокування податкової накладної: новий проект» («Бухгалтер 911», 2017, № 20).
Те, що для «тестування» використовуються критерії із цього проекту, податківці підтверджують і в ІПК від 22.05.2017 р. № 284/6/99-99-07-04-02-15/ІПК (далі — ІПК № 284).
Але, судячи з усього, це ще не остаточний варіант критеріїв. Ще ведеться робота над «допилюванням» основного критерію — невідповідності товарів на «вході» і «виході».
Що робити тим, хто отримав квитанції про реєстрацію податкових накладних з таким зауваженням: «…виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання за товарами згідно з УКТ ЗЕД»?
Поки що такі повідомлення можна ігнорувати. Адже:
— по-перше, в період тестового режиму блокування реєстрації працює без фактичного призупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування ( п. 57 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);
— по-друге, якщо у квитанції вказано «Документ прийнято», то така податкова накладна є дійсною і покупець може сміливо показувати на її підставі податковий кредит (якщо в ній немає інших помилок, що заважають ідентифікації операції).
Те, що така податкова накладна визнається дійсною, підтверджують і податківці (ІПК № 284).
Це зараз. А що ж буде після 1 липня? Невже всі податкові накладні, при реєстрації яких зараз приходять квитанції із зауваженнями про невідповідність обсягів придбання і продажів, блокуватимуться?
Тут важливо звернути увагу на те, що багатьох блокування не повинно торкнутися апріорі. Наприклад, поки що платник у поточному місяці не набере обсяг постачань у 500 тис. грн. (відстежується за даними податкових накладних), квитанції, що підтверджують реєстрацію податкових накладних, повинні приходити без претензій на «ризиковість». Адже доки не досягнутий цей обсяг згідно з проектом Критеріїв, податкові накладні, реєстровані платником, не підпадають під контроль «ризиковості».
Вірогідно, цей принцип повинен працювати вже зараз. Але чи працює насправді, стверджувати не беремося.
Далі, сама по собі невідповідність в обсягах «на вході» і «на виході» — ще не підстава для призупинення реєстрації податкових накладних. Так, повинні одночасно дотримуватися ще дві умови для блокування (хоча ці умови ще активно обговорюються):
1) обсяги товарів/послуг «на виході» в 1,5 раза повинні перевищувати обсяги покупок;
2) переважання в покупках «ризикових» товарів. Проект Критеріїв на сайті ДФСУ передбачає, що податковий кредит має бути більш ніж на 50 % сформований за рахунок покупок «ризикових» товарів.
Але зараз пропонується інший варіант цієї умови — орієнтуватися на товарні залишки платника (визначаються за даними зареєстрованих податкових накладних). На дату реєстрації податкової накладної питома вага «ризикових» товарів у загальному товарному залишку повинна перевищувати 75 %.
Тут є такий момент. На сьогодні перелік таких «ризикових» товарів навіть не передбачений проектом. Такий перелік був у попередній версії проекту Критеріїв, але податківці керуються саме останньою версією проекту. Тому не виключено, що зараз фіскали просто орієнтуються на наявність «невідповідності» в обсягах покупок-продажів, а ось другу умову — переважання в покупках ризикових товарів — ігнорують.
Тобто квитанції з претензіями на ризиковість зараз можуть приходити практично всім виробникам/постачальникам послуг (у яких «на вході» одні товари, а «на виході» інші). Чого в період повноцінного запуску блокування бути не повинно.
Перелік ризикових товарів ще повинні затвердити податківці за узгодженням з Мінфіном.
Але виробникам варто бути напоготові. Доцільно вже зараз замислитися над підготовкою «Таблиці даних платника податків» (наведена в додатку до проекту Критеріїв), у якій потрібно вказати:
— види економічної діяльності за КВЕД, якими займається суб’єкт господарювання;
— коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, які на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або отримуються платником;
— коди послуг згідно з Класифікатором послуг ДК 016-2010, які на постійній основі постачаються/отримуються платником.
Тоді дані цієї таблиці враховуватимуться при проведенні моніторингу невідповідності в обсягах придбань і продажів.
Причому податківці в ІПК № 284 говорять про те, що таку таблицю за наявності зауважень у квитанції можна подавати вже зараз (не чекаючи 1 липня). Те ж саме передбачене і проектом Критеріїв. Але, на наш погляд, усе-таки таку таблицю краще подавати після того, як з’явиться затверджений наказ з Критеріями ризиковості і формою «Таблиці даних платника податків».
Widget not in any sidebars
Процедура блокування після 1 липня
Процедура блокування/розблокування податкових накладних описана в п. 201.16 ПКУ. Схема така:
- Квитанція про блокування.Якщо автоматизована система моніторингу виявить, що податкова накладна є «ризиковою»**, то платник отримає квитанцію про призупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція повинна надійти впродовж операційного дня (операційний день триває з 0 до 23 години — п. 201.10 ПКУ, п. 3 Порядку № 1246***).
** Ще раз повторимо, що ці критерії ми детально аналізували в статті «Критерії ризиків для блокування податкової накладної: новий проект» («Бухгалтер 911», 2017, № 20).
*** Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.
У квитанції про призупинення реєстрації податкової накладної мають бути вказані ( п.п. 201.16.1 ПКУ):
— порядковий номер і дата складання податкової накладної /розрахунку коригування;
— критерій ризиковості, на підставі якого була призупинена реєстрація податкової накладної;
— пропозиція подати податківцям пояснення та/або копії документів для розблокування податкових накладних.
- Подання податківцям пояснень і копій документів. І ПКУ (п. 201.16), і проект Критеріївпередбачають затвердження виняткового переліку документів, яких буде достатньо для розблокування податкових накладних. Але це тільки гучна назва — «винятковий» перелік. Насправді проект цього переліку передбачає доволі переконливий список документів. Хоча цей перелік також ще перебуває в стадії обговорення. Ще ведуться і спори стосовно способу подання цих документів (у паперовому чи електронному вигляді). Подаються документи податківцям за основним місцем обліку ( п.п. 201.16.2 ПКУ).
На подання копій документів і пояснень платникові відводиться цілих 365 к. дн. (відлічуються з дня, наступного за днем виникнення податкових зобов’язань, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування).
- 3. Прийняття комісією рішення про розблокування податкових накладних.Після отримання документів від платника податків податківці не пізніше наступного робочого дня зобов’язані їх передати комісії. Порядок роботи комісії ще повинен окремим наказом затвердити Мінфін (на сайті ДФСУ є проект цього наказу).
На ухваленні рішення комісією про розблокування/нерозблокування податкових накладних комісії відводиться 5 робочих днів, наступних за днем отримання документів/пояснень від податківців.
Упродовж цього часу комісія повинна прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в такій реєстрації.
При цьому КМУ затверджена спеціальна постанова № 190****, якою визначені основи для ухвалення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної:
**** Постанова КМУ «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29.03.2017 р. № 190.
1) платник не подав письмових пояснень з підтвердження інформації, вказаної в заблокованій податковій накладній /розрахунку коригування;
2) платник не подав копії документів відповідно до п.п. «в» п.п. 201.16.1 ПКУ;
3) (!) платник надав копії документів, які (1) складені з порушенням законодавства або (2) не є достатньою підставою для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Тут виникає запитання: а якщо комісія відмовить у реєстрації податкової накладної: чи можна буде повторно подати документи?
Судячи з постанови № 190, це можна буде зробити, і знову ж таки до закінчення все тих же 365 к. дн., наступних за датою виникнення податкових зобов’язань.
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію
Законодавці передбачили норму про те, що штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не застосовуються на період призупинення реєстрації податкової накладної до ухвалення рішення про відновлення реєстрації такої податкової накладної /розрахунку коригування ( п. 1201.1 ПКУ).
Але тут цікаве таке питання: а що коли після блокування податкової накладної платник не вживатиме заходи з її розблокування або комісія прийме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної?
Безпосередньо до заблокованої податкової накладної, якщо вона згодом так і не буде зареєстрована — штраф за нереєстрацію податкової накладної не застосують. Адже в п. 1201.1 ПКУчітко вказано, що штрафи не застосовуються до ухвалення рішення про відновлення реєстрації податкової накладної (саме до відновлення реєстрації, а не до прийняття комісією будь-якого рішення).
Та і взагалі, раз податкова накладна не розблокована — значить, вона і не є податковим документом (податківці, по суті, вважають її лівою), відповідно штрафи застосовувати нема за що.
Інша справа, що можуть бути претензії до того, що на операцію постачання (якщо, звичайно, вона була) так і немає податкової накладної (на це, наприклад, може поскаржитися покупець).
Добре, якщо вам вдасться зареєструвати покупцеві нову податкову накладну (наприклад, після подання «Таблиці даних платника податків»). У цьому випадку про заблоковану податкову накладну можна забути. А якщо ні?
По суті, до закінчення 365 к. дн. (тобто періоду, впродовж якого платник може подавати документи для розблокування податкової накладної) підстав для застосування штрафу в податківців немає.
А ось після закінчення цього строку штраф за відсутність податкової накладної з операції, якщо операція дійсно була, вважаємо, застосувати можуть. Але тільки за умови, що платник не вживав заходи щодо розблокування податкової накладної.
Казанова Марина, податковий експерт
Джерело: Бухгалтер 911 – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
