Отримані кредити зазвичай обліковують за амортизованою собівартістю, розрахунок якої ґрунтується на визначенні планових грошових потоків.
Але як передбачити грошові потоки, якщо ставка за кредитом плаваюча?
Будемо розглядати на такому прикладі.
|
Приклад 1 |
|
У червні 2020 року підписали кредитний договір з ЄБРР на видачу кредиту під гарантії материнської компанії — нерезидента (Швеція). Заявку на отримання першого траншу надали тільки у вересні 2024 року, до цього сплачували лише щоквартальну комісію згідно з умовами договору. 21.09.2024 отримали перший транш у розмірі 500 000 євро. Строк кредиту — 2 роки. Відсотки за користування кредитом сплачують щоквартально (кожного 15-го числа, що настає за звітним кварталом) на підставі виставленого рахунку від ЄБРР і на основі маржі 1 % + EURIBOR 3 місяці. |
У цьому прикладі є одразу три методологічні питання:
- облік комісій, які сплачують до моменту видачі кредиту, за зобов’язання з кредитування;
- об’єкт обліку — окремі транші чи вся сума кредиту разом;
- власне, побудова грошових потоків за умови, що ставка плаваюча.
У такій послідовності й будемо розбирати.
Комісії за зобов’язання з кредитування
Якщо дивитися з погляду МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», то моментом, коли в компанії виникає фінансовий інструмент, є отримання першого траншу: тоді в компанії виникає фінансове зобов’язання. Виникнення ж договірного зобов’язання в іншої сторони перед компанією надати гроші — це інша справа. Можна дискутувати, чи є воно фінансовим активом згідно з визначенням МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», параграф 11:
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
