Отримані кредити зазвичай обліковують за амортизованою собівартістю, розрахунок якої ґрунтується на визначенні планових грошових потоків.
Але як передбачити грошові потоки, якщо ставка за кредитом плаваюча?
Будемо розглядати на такому прикладі.
Приклад 1 |
У червні 2020 року підписали кредитний договір з ЄБРР на видачу кредиту під гарантії материнської компанії — нерезидента (Швеція). Заявку на отримання першого траншу надали тільки у вересні 2024 року, до цього сплачували лише щоквартальну комісію згідно з умовами договору. 21.09.2024 отримали перший транш у розмірі 500 000 євро. Строк кредиту — 2 роки. Відсотки за користування кредитом сплачують щоквартально (кожного 15-го числа, що настає за звітним кварталом) на підставі виставленого рахунку від ЄБРР і на основі маржі 1 % + EURIBOR 3 місяці. |
У цьому прикладі є одразу три методологічні питання:
- облік комісій, які сплачують до моменту видачі кредиту, за зобов’язання з кредитування;
- об’єкт обліку — окремі транші чи вся сума кредиту разом;
- власне, побудова грошових потоків за умови, що ставка плаваюча.
У такій послідовності й будемо розбирати.
Комісії за зобов’язання з кредитування
Якщо дивитися з погляду МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», то моментом, коли в компанії виникає фінансовий інструмент, є отримання першого траншу: тоді в компанії виникає фінансове зобов’язання. Виникнення ж договірного зобов’язання в іншої сторони перед компанією надати гроші — це інша справа. Можна дискутувати, чи є воно фінансовим активом згідно з визначенням МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», параграф 11:
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: