Зовнішній сумісник, перебуваючи на лікарняному, подає заяву на звільнення за власним бажанням. Як правильно оформити звільнення та чи можна відмовити в оплаті листка непрацездатності?
Ситуація, коли працівник бажає звільнитися під час своєї тимчасової непрацездатності, є доволі поширеною. Законодавство чітко регулює як процедуру звільнення в такому випадку, так і порядок оплати лікарняного.
1. Порядок звільнення працівника
Чи можна звільнити працівника під час лікарняного?
Так, можна. Заборона на звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, встановлена ч. 3 ст. 40 КЗпП, стосується лише випадків звільнення з ініціативи роботодавця.
Позаяк в описаному випадку працівник звільняється за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), ця заборона не діє. Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні, і період лікарняного зараховується до цього двотижневого строку.
Отже, що має бути зроблено:
— для звільнення потрібно прийняти від працівника заяву на звільнення за власним бажанням. У заяві має бути чітко зазначено бажану дату звільнення;
— дата звільнення, зазначена в заяві, може припадати на період лікарняного. Наприклад, якщо працівник подав заяву 10 червня з проханням звільнити його 24 червня, а його лікарняний триває до 28 червня, датою звільнення буде саме 24 червня;
— на підставі заяви видається наказ про звільнення працівника зазначеною в заяві датою;
— у день звільнення (останній робочий день, зазначений у наказі) роботодавець зобов’язаний провести з працівником повний розрахунок: виплатити зарплату за відпрацьовані дні, компенсацію за невикористані дні відпустки тощо (ст. 116 КЗпП);
— у день звільнення працівникові видається копія наказу про звільнення.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: