Згідно з абз. 1 п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абз. 1 п. 50.1 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (далі – Декларація).
Відповідно до п. 137.4 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
ПКУ не передбачено обмежень щодо подання податкової звітності, у т.ч. уточнюючої, за звітні (податкові) періоди, протягом яких платники податків перебували на іншій системі оподаткування.
Таким чином, юрособа, яка перейшла зі сплати податку на прибуток на єдиний податок, з метою виконання свого податкового обов’язку може подати Декларацію за звітний період, в якому перебувала на загальній системі оподаткування, з позначкою:
«звітна» – у разі неподання Декларації за відповідний звітний період та за наявності показників, які підлягають декларуванню;
«уточнююча» – у разі виправлення показників у раніше поданій Декларації.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
