
Компанія випустила й розмістила облігації.
Відповідно до умов емісії в перший строк зворотного викупу (до закінчення строку обігу облігацій) компанія-емітент викупила власні облігації.
Надалі розглядають можливість продати їх.
Як у бухгалтерському та податковому обліку емітента слід відображати ці операції?
Бухгалтерський облік
Розміщення
Відповідно до параграфа 11 МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» фінансовий інструмент — це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу в одного суб’єкта господарювання та фінансового зобов’язання або інструменту власного капіталу в іншого суб’єкта господарювання.
При цьому фінансове зобов’язання — це будь-яке зобов’язання, що є, зокрема, контрактним зобов’язанням надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єктові господарювання.
З наведених визначень випливає, що фінансові зобов’язання щодо емітованих облігацій відображають в обліку емітента на підставі укладеного контракту щодо їх розміщення (продажу).
Відповідно до параграфа 3.1.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», коли суб’єкт господарювання вперше визнає фінансове зобов’язання, він класифікує його згідно з параграфами 4.2.1 і 4.2.2 та оцінює його згідно з параграфом 5.1.1 МСФЗ 9.
Згідно з параграфом 5.1.1 МСФЗ 9 під час первісного визнання фінансове зобов’язання оцінюють за його справедливою вартістю за мінусом витрат на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на випуск фінансового зобов’язання.
На етапі емісії розміщення облігацій зазвичай відбувається за їхньою номінальною вартістю (без премій або дисконтів), отже, у загальних випадках це й буде справедливою вартістю облігацій.
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:


















