Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ПКУ).
На підставі ст. 28 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23.02.2006 р. № 3480-IV (далі – Закон № 3480), вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі.
Індосамент – це передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав на цінний папір та прав за цінним папером до іншої особи у встановленому законодавством порядку (п. 21 ч. 1 ст. 2 Закону № 3480).
Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов’язань та стягнення за векселями визначаються Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III (далі – Закон № 2374). Закон № 2374 визначає особливості обігу векселів в Україні.
Так, згідно зі ст. 4 Закону № 2374 видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з пп. 134.1.1 ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
За операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів для платника податку на прибуток підприємств встановлено різниці згідно з п. 141.2 ПКУ.
Таким чином, операція платника податку на прибуток підприємств з отримання доходу за результатами погашення попередньо отриманого ним за індосаментом простого векселя за реалізований товар не є для такого платника (продавця товару) операцією з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а тому не відображається таким платником в окремому податковому обліку операцій з цінними паперами та при формуванні різниць для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 141.2 ПКУ.
При цьому така операція при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображається згідно з правилами бухобліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV).
Тож питання бухгалтерського обліку операцій підприємства з отримання доходу за результатами погашення попередньо отриманого таким підприємством за індосаментом простого векселя за реалізований товар належить до компетенції Мінфіну.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Джерело: “Я – Бухгалтер”
