Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VІ платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.
Такими формами звітності для платників єдиного внеску, визначених п.п. 4, 5, 5 прим. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 є:
для ФОП на загальній системі оподаткування, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – Податкова декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Мінфіну від 02.11.2015 р. № 859 у складі якої формують за себе додаток ЄСВ 1 “Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску”;
для ФОП – платників єдиного податку груп 1-3, – Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця, затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578, у складі якої формують за себе додаток 1 “Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску”.
Разом з цим недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464 (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
Відповідно до ст. 25 Закону № 2464 визначено вичерпний перелік заходів стягнення та впливу за порушення законодавства з єдиного внеску.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
При цьому розрахунок здійснюється виходячи з того, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).
Така інформація заповнюється у рядку 27 розділу VІ “Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах” Декларації ПДФО та у рядку 5 розділу 10 “Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок” Додатка 1 до Декларації ЄП.
Водночас обов’язку щодо самостійного визначення платником штрафних санкцій у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків Законом № 2464 не передбачено.
У зв’язку з цим, у розділі VІ Декларації ПДФО та розділі 10 Додатка 1 до Декларації ЄП не передбачено заповнення платником сум штрафу по єдиному внеску у зв’язку із самостійним виправленням помилок.
При цьому, відповідно до п.п. 2 та 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 контролюючий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;
за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
У такому випадку контролюючим органом відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449 складаються:
рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-комунікаційної системи) – додаток 12 до Інструкції;
рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску) – додаток 13 до Інструкції.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
