Штрафні санкції — важливий інструмент у договірних відносинах, які забезпечують виконання зобов’язань і захист інтересів сторін. Вони відіграють ключову роль у правовому регулюванні господарських і цивільно-правових відносин, установлюючи механізм відповідальності за порушення договірних умов.
За рішенням суду, ухваленим на користь установи-позивача нараховують заборгованість відповідачеві. Таку заборгованість перед установою визнають дебіторською та розглядають як фінансовий актив (п. 2 розд. ІІ НС 134 «Фінансові інструменти»).
Натомість, якщо установа є відповідачем у суді й судовим рішенням передбачено сплатити неустойку або судовий збір позивачеві, відповідно до норм п. 1 розд. ІІ НС 128 «Зобов’язання» установа визнає зобов’язання (нараховує кредиторську заборгованість).
Сплату судового збору й будь-яких інших витрат за рішенням суду здійснюють за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» відповідно до норм пп. 1 п. 2.6 Інструкції № 333.
ДКСУ в листі від 17.10.2019 № 16-11-11/17870 наголошувала, що органи Казначейства стягують судові витрати в безспірному порядку на підставі рішення суду за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», а якщо зазначений код не передбачений кошторисом, або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або немає відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат здійснюють за кодом, за яким стягують кошти з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
<…>
Джерело: Новий бюджетний облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
