Інтернет-торгівля продовжує набирати обертів. Не виходячи з дому, можна придбати широке різноманіття товарів. Тому збільшується як кількість охочих купити щось, так і кількість тих, хто продає. Нас цікавить ситуація, коли останніми є винятково фізособи-підприємці (ФОП) у контексті застосування РРО та проведення розрахункових операцій

Інтернет-магазин у ФОП: чи потрібен РРО?

В умовах сьогодення інтернет-магазини на рівні з іншими суб’єктами господарювання у своїй діяльності зобов’язані використовувати РРО під час здійснення розрахункових операцій. Такий висновок ми робимо відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).

Згідно зі згаданою статтею, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), зобов’язані видавати особі, яка отримує чи повертає товар, одержує послугу чи відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких проводиться з використанням Інтернету, під час отримання товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Отже, за загальним правилом, якщо оплата товарів/послуг здійснюється через Інтернет, необхідно мати РРО. Підтверджують це й податківці в ІПК від 14.09.2017 р. № 1961/6/99-99-14-05-01-15/ІПК. Автори роз’яснення додають, що суб’єкти господарювання під час продажу товарів через Інтернет реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення інтернет-магазинів, а в разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Водночас у разі здійснення розрахунків винятково в безготівковій формі (з розрахункового рахунка на розрахунковий рахунок) застосування РРО є не обов’язковим.

Розгляньмо ситуації, хто із ФОПів і в яких випадках застосовує РРО.

Продаж товарів (надання послуг) здійснює ФОП-єдиноподатник

Як визначає п. 6 ст. 9 Закону про РРО та підтверджує п. 296.10 ПКУ, існують ФОПи-єдиноподатники, які можуть працювати без РРО. Мовиться про платників єдиного податку:

• 1-ї групи;
• 2-ї та 3-ї груп з обсягом доходу впродовж календарного року не більш ніж 1 млн грн. Водночас РРО-звільнення не стосується тих підприємців, які здійснюють торгівлю технічно складними побутовими товарами (далі — ТСПТ) Їх виключний перелік наведено в Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, у цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231 (далі — Перелік № 231).

У контексті цього матеріалу «випадають» платники 1-ї групи, адже вони здійснюють лише «роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність із надання побутових послуг населенню». Тому далі про них не йтиметься.

Якщо ФОП «не вписався» в 1 млн дохід, то РРО стає обов’язковим і йтиме за ним у всіх податкових періодах його діяльності як платника єдиного податку. Навіть якщо в наступних роках дохід становитиме вже менш ніж 1 млн.

Продаж товарів (надання послуг) здійснює ФОП-загальносистемник

ФОП-загальносистемник не має стільки привілеїв, як його колега єдиноподатник. Для першого майже будь-яке приймання від покупців готівки чи розрахунків банківською карткою призводить до необхідності використання касового апарата.

Оплата товару/послуг через банківські установи

Податківці підготували вже низку ІПК, які зводяться до того, що:

• РРО є обов’язковим — під час здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);
• РРО не застосовується — у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання в безготівковій формі, а саме при переказі коштів із розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо (див. ІПК ГУ у Запорізькій області від 20.09.2017 р. № 1994/ІПК/8/08-01-13-09-08, ІПК ГУ в Сумській області від 07.09.2017 р. № 1853/ІПК/18-28-14-06, ІПК ГУ в Полтавській області від 07.06.2017 р. № 497/ІПК/16-31-14-04-20).

Крім того, РРО не використовується, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунка в безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard під час надання інформаційно-консультаційних послуг, отримання комп’ютерних й інших програм за допомогою Інтернету (лист від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15).

Розрахунки в інтернет-магазині

Якщо від РРО «утекти» не вдалося, то одним із ключових запитань для ФОПів є: як організувати приймання оплати за товар та видачу покупцеві розрахункового документа?Розгляньмо, з якими сценаріями розрахунків частіше працюють ФОПи.

Доставка товару поштою

Наприклад, товар доставлено «Укрпоштою» або однією з нових служб доставок.

Якщо пошта доставляє товар за умови попередньої передоплати (товар раніше був оплачений платіжною карткою), то продавець повинен укласти в поштове відправлення:

• розрахунковий документ установлених законодавством форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або в разі проведення розрахунків за відстроченим платежем — з використанням режиму попереднього програмування — «погашення кредиту». Своєю чергою, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи;
• технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у якому обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування продавця, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом продавцем (у разі продажу товарів, на які встановлені гарантійні строки).

Такий підхід до оформлення розрахункових документів фіскали озвучили в ІПК від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець уносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того чи іншого товару, слугуватиме видаткова накладна продавця, вкладена ним у посилку.

Доставка

Один із варіантів доставки товарів — власна кур’єрська служба чи стороння кур’єрська організація. У згаданій вище ІПК від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17 податківці наголосили:

• у разі доставки товару за умови передоплати із застосуванням платіжних карт (Visa, MasterCard, LiqPay й інших) продавець під час продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцеві раніше роздрукованого розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром і відповідним чином оформленим гарантійним талоном;
• якщо доставка товару здійснюється за умови післяплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцеві в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований із використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Декілька слів про особливості розрахунків із використанням сторонньої кур’єрської організації. У разі якщо покупець платить кур’єру готівку (або розраховується банківською платіжною карткою на місці через платіжний термінал), то кур’єр має видати розрахунковий документ. Розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований із використанням РРО, зареєстрованого на такого стороннього кур’єра. Це висновується з листа ДФС від 01.10.2015 р. № 20887/6/99-99-22-07-03-15. Простіше, коли товар був попередньо оплачений банківськими картками через платіжні системи. За таких обставин, як і в ситуації з власним кур’єром, він має привезти роздрукований фіскальний чек.

Самовивіз товару

Подеколи трапляється, що продавець і покупець товарів розташовані один біля одного. Тоді оптимальний варіант для отримання товару — самовивіз (зі складу чи офісу). Попередньо цей товар вже може бути оплачено або ж розрахунки проводяться на місці.

Якщо товар був попередньо оплачений, то покупець його отримує вже з роздрукованим у момент оплати чеком РРО. Тобто такий чек просто чекав на свого господаря. Водночас якщо розрахунок здійснювався на місці (у готівковій або безготівковій формі (через POS-термінал)), то продавець застосовує РРО під час отримання плати за нього.

Під час продажу ТСПТ без РРО не обійтися

Різноманіття ТСПТ визначено в Переліку № 231. Він запрацював уже 08 травня 2017 року. Із цієї дати ФОПи-єдиноподатники, незважаючи на розмір свого доходу, зобов’язані застосовувати РРО під час реалізації ТСПТ.

Ми переконані, що більшість читачів уже відкривали для ознайомлення Перелік № 231. Тож мало для кого буде новиною те, що в одній частині переліку наводиться найменування груп товарів, а в іншій — код згідно з УКТ ЗЕД. Держрегуляторна служба у своїх роз’ясненнях зауважує: товарні позиції, які мають 4-значний код, застосовуються лише в тому випадку, якщо вони не мають деталізації на рівні кодів підсубпозицій (тобто 10-значних кодів відповідно до УКТ ЗЕД). У решті випадків застосовуються лише коди товарних підсубпозицій, визначені на рівні 10 знаків.

Розгляньмо окремі ситуації, пов’язані із застосуванням РРО під час продажу ТСПТ.

ФОП торгує б/в ТСПТ, у яких сплив гарантійний строк: чи застосовувати РРО?

Винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено. Таким чином, у разі торгівлі ФОПом-єдиноподатником ТСПТ, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитися із застосуванням РРО (див. систему «ЗІР», категорія 109.02).

Як свідчить практика, ті, хто звертався за ІПК, «під копірку» отримав аналогічну відповідь — з вимогою застосування РРО під час продажу вживаних ТСПТ (ІПК ДФСУ від 18.05.2017 р. № 242/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК, від 16.05.2017 р. № 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК). Тож розраховувати на іншу позицію фіскалів не варто. Можемо констатувати, що це вже сталий погляд ДФС.

Товар прямо не вказаний у Переліку № 231, проте має код, який там фігурує: чи потрібно застосовувати РРО?

Станом натепер доля цього питання ще повністю не з’ясована. Приміром, податківці у Рівненській області (див. ІПК від 22.05.2017 р. № 290/ІПК/17-00-14-04-10) зауважують, що РРО потрібний, коли товар міститься в Переліку № 231 і водночас відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД. Із цим погоджуємося і ми!

А ось деякі податківці радять спочатку перевірити, чи правильно визначений УКТ ЗЕД. Для цього можна звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або Науково-дослідного інституту судових експертиз, або Мінекономрозвитку (див., наприклад, ІПК від 16.05.2017 р. № 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК).

ФОП-єдиноподатник з оборотом до 1 млн здійснює торгівлю ТСПТ. Чи може підприємець не проводити через РРО ті товари, які не є ТСПТ?

Позиція ДФС не втішна для ФОПів, хоча й закономірна. Тобто якщо ФОПом одночасно реалізуються як товари, продаж котрих має здійснюватися з обов’язковим застосуванням РРО, так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО повинен застосовуватися під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів.

Навіть якщо ФОП здійснює реалізацію ТСПТ лише на одній точці, то підприємець зобов’язаний проводити розрахункові операції з РРО за однаковим порядком на всіх структурних підрозділах (інших точках у ФОПа). А все тому, що законодавством передбачені вимоги до платника податків — суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів (див. систему «ЗІР», категорія 109.02).

Вийти із цієї ситуації можна, але це потребує додаткових витрат — розділити діяльність між двома підприємцями. У такому разі один ФОП торгуватиме з РРО винятково ТСПТ, а решта — без РРО.

Судові справи з торгівлі ТСПТ

Таких справ небагато. Проте незважаючи на «молодість» Переліку № 231, вони вже є. Приміром, Вінницький окружний адміністративний суд у справі від 24.07.2017 р. № 802/1109/17-а погодився з висновками податків. А власне судді констатували, що ФОП (платник єдиного податку 2-ї групи) під час продажу кварцового годинника зобов’язаний був провести розрахункові операції на повну суму придбання (надання послуги) через РРО. Довести протилежне підприємець не зміг.

Цікаво, що були й групові позови до КМУ про визнання Переліку № 231 протиправним. Відмовляючи в задоволенні клопотання, судді, зокрема, констатували, що не було доведено та документально не підтверджено обставини, які б указували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам й інтересам позивачів. Тож Перелік № 231 лишається й досі чинним (ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва в справі від 19.06.2017 р. № 826/5493/17).