Перш, ніж приступити до безпосереднього заповнення форм фінансової звітності, необхідно розібратися з основними вимогами до її складання і подання. І ми вам зараз у цьому допоможемо! Зокрема, ви дізнаєтеся, хто, куди і в які строки подає фінансову звітність, яким є «фінзвітний комплект» для різних суб’єктів підприємництва і які основні вимоги до складання фінзвітності пред’являє законодавство.

При цьому зверніть увагу: з 01.01.2018 р. в Закон № 996 були внесені зміни стосовно правил складання і подання фінансової звітності. Детально про вказані зміни див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4. Проте вважаємо, що при заповненні форм фінзвітності за 2017 рік необхідно керуватися «старими» правилами, що діяли до вказаної дати. На них ми й орієнтуватимемося в цьому номері.

1.1. Хто і кому подає фінансову звітність

Почнемо з «фінзвітнозобов’язаних». Тобто з’ясуємо, кого законодавство зобов’язує складати і подавати фінансову звітність. Так, фінзвітність за 2017 рік повинні подати (ст. 2 Закону № 996*, п. 1 Порядку № 419):

* Тут і далі ми посилаємося на норми Закону № 996 у редакції, що діяла до 01.01.2018 р.

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності);

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності**.

** У цьому спецвипуску порядок складання і подання фінансової звітності представництвами іноземних суб’єктів господарювання та бюджетними установами ми не розглядаємо.

Приписи абзацу другого п. 2 Порядку № 419 свідчать, що фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність складають відповідно до:

— національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО)

або

— міжнародних стандартів фінансової звітності* (далі — МСФЗ).

* Питання складання звітності за МСФЗ у цьому спецвипуску не висвітлені.

Причому окремих суб’єктів господарювання законодавство зобов’язує складати фінзвітність відповідно до міжнародних стандартів. Що стосується складання фінансової звітності за 2017 рік, то МСФЗ повинні керуватися (п. 2 Порядку № 419):

— публічні акціонерні товариства;

— банки;

— страховики;

— кредитні спілки;

— підприємства, що надають фінансові послуги, крім страхування та пенсійного забезпечення (розд. 64 КВЕД ДК 009:2010);

— підприємства, що здійснюють діяльність з недержавного пенсійного забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);

— підприємства, що здійснюють допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розд. 64 КВЕД ДК 009:2010).

Крім того, складати фінансову звітність за МСФЗ підприємства можуть за самостійним рішенням (ч. 3 ст. 12¹ Закону № 996).

Усі інші юридичні особи складають фінансову звітність відповідно до національних П(С)БО

Зазначимо, що для фінзвітності за 2018 рік діятиме ширший перелік «МСФЗ-зобов’язаних», установлений оновленою ст. 12¹ Закону № 996 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4).

Суб’єкти господарювання, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, повинні скласти і подати консолідовану фінансову звітність за 2017 рік (ч. 1 ст. 12 Закону № 996).

Об’єднання підприємств, окрім власної звітності, зобов’язані подати зведену фінансову звітність за 2017 рік. До неї включають інформацію за всіма підприємствами, які входять до складу об’єднань, якщо це передбачено установчими документами таких об’єднань відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 12 Закону № 996).

А кому ж підприємства повинні подавати фінансову звітність? Відповідь на це запитання «знають» ст. 14 Закону № 996 і п. 2 Порядку № 419.

Так, річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подати:

— органам, до сфери управління яких вони належать;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— органам виконавчої влади та іншим користувачам згідно із законодавством (зокрема, органам державної статистики).

Крім того, відповідно до п. 46.2 ПКУ і п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток повинні подавати квартальну або річну фінансову звітність до органу ДФСУ разом з відповідною декларацією із цього податку. Роблять це в порядку, передбаченому для подання податкової декларації. При цьому повинні враховуватися вимоги ст. 137 ПКУ.

Фінзвітність фіскалам зобов’язані подати і неприбуткові підприємства, установи й організації.

Причому нині фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

На це вказує абзац другий п. 46.2 ПКУ.

А ось єдиноподатникам груп 3 і 4 подавати фінансову звітність до органів ДФСУ не потрібно.

1.2. Звітний період і строки подання

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік* (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).

* Водночас усі підприємства (за винятком суб’єктів мікропідприємництва) зобов’язані щокварталу подавати проміжну фінансову звітність. Її складають наростаючим підсумком з початку звітного року.

Особливі правила встановлено для новостворених підприємств. Так, перший звітний період у них може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону № 996). Тобто згідно з цією нормою підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2017 року, річну фінансову звітність за цей період можуть не подавати. Перший звітний період для них буде з дати реєстрації по 31 грудня 2018 року.

Проте це правило не можна застосувати стосовно подання фінзвітності до органів ДФСУ разом з декларацією з податку на прибуток. Річ у тому, що згідно з п.п. 137.4.2 ПКУ перший податковий (звітний) період для новостворених підприємств розпочинається з дати, на яку припадає початок обліку суб’єкта господарювання як платника податку, і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, в якому відбулася постановка на облік. І новоутворені підприємства вперше повинні відзвітувати з податку на прибуток саме за такий період.

Причому, як сказано в листі Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779, разом з декларацією з податку на прибуток такий платник податків повинен подати і фінансову звітність за цей же період.

Врахуйте також, що платники податку на прибуток — виробники сільгосппродукції, які обрали річний податковий (звітний) період згідно з п.п. 137.4.1 ПКУ, складають і подають з відповідною податковою декларацією фінзвітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік і за перше півріччя поточного звітного року (абзац третій п. 46.2 ПКУ).

Дуже важливо знати строки подання річної фінансової звітності. Їх установлює Порядок № 419. Ви можете побачити ці строки на рис. 1.1.

Зверніть увагу: якщо граничний строк подання фінзвітності припадає на неробочий день, такий строк переноситься на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку № 419).

Платники податку на прибуток подають річну фінансову звітність до органів ДФСУ у строки, передбачені для подання декларації із цього податку (абзац другий п. 5 Порядку № 419).

Зверніть увагу: законодавство встановлює різні строки подання фінансової звітності податківцям і в органи статистики:

— в статистику — не пізніше 28 лютого;

— у фіскальний орган — у строки, передбачені для подання декларації, тобто за 2017 рік не пізніше 1 березня** (див. табл. 1.2 на с. 6).

** Завдяки Закону № 2245 річну декларацію з податку на прибуток квартальні платники тепер подаватимуть протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.

При цьому в разі подання фінзвітності в електронному вигляді окремо відзвітувати перед податківцями не вийде, оскільки подану звітність «бачать» і органи статистики.

А отже, подати річну фінансову звітність потрібно не пізніше 28 лютого, тобто раніше граничного строку подання декларації з податку на прибуток (1 березня).

Датою подання фінансової звітності вважають день її фактичної передачі за призначенням.

Якщо фінансова звітність направляється поштою, то такою датою вважають дату отримання адресатом, указану на штемпелі підприємства зв’язку, яке обслуговує адресата (п. 4 Порядку № 419).

1.3. Склад річної фінансової звітності

Фінансова звітність може бути повною і скороченою.

Повну фінзвітність подають усі підприємства, окрім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності і суб’єктів малого підприємництва. Її склад визначений п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1.

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності П(С)БО 25 установлена скорочена за показниками фінансова звітність* (ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1). Причому окремі підприємства з числа суб’єктів малого підприємництва мають право складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Це:

* Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 996 право подавати скорочену фінзвітність має бути надане також неприбутковим підприємствам, установам та організаціям. Проте відповідні зміни в П(С)БО 25 внесені не були (див. розділ 8 на с. 105).

— суб’єкти мікропідприємництва;

— юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства. Такими нині є юрособи-єдиноподатники групи 3 (п. 44.2 ПКУ).

Форму і порядок складання Спрощеного фінансового звіту містить той же П(С)БО 25.

Як бачите, склад фінзвітності залежить від того, належить підприємство до суб’єктів великого, середнього, малого чи мікропідприємництва. Тому важливо розуміти, які підприємства підпадають під ту чи іншу категорію. Критерії розмежування встановлює ч. 3 ст. 55 ГКУ. Ми наведемо їх у табл. 1.1 (див. с. 6).

При цьому врахуйте: з 01.01.2018 р. для цілей Закону № 996 введено нові критерії належності юросіб (крім бюджетних установ) до мікро-, малих, середніх і великих підприємств. Детальніше про це див.«Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4. Проте вважаємо, що при поданні річної фінансової звітності за 2017 рік необхідно керуватися «старими» критеріями, встановленими ст. 55 ГКУ, а вже при складанні фінзвітності за 2018 рік орієнтуватися на нові.

Таблиця 1.1. Класифікація підприємств для складання фінзвітності-2017

У табл. 1.2 наведемо склад фінансової звітності за 2017 рік і строки її подання до органів ДФСУ і статистики для різних суб’єктів господарювання.

Таблиця 1.2. Склад і строки подання річної фінансової звітності

1.4. Вимоги до складання фінансової звітності

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття ними рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства (п. 4 розд. І НП(С)БО 1). Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і має бути тотожною даним аналітичного і синтетичного обліку.

Давайте згадаємо основні принципи і правила підготовки фінзвітності.

1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України — гривні(ст. 5 Закону № 996). До речі, це стосується і підприємств, що застосовують МСФЗ (див. лист Мінфіну від 17.12.2013 р. № 31-08410-07-10/36519).
2. Великі і середні суб’єкти підприємництва заповнюють форми фінансової звітності в тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій» форми № 2. Його складають у гривнях з копійками.

Фінансову звітність суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-м і № 2-м, а також № 1-мс і № 2-мс) складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розд. I П(С)БО 25).

3. Показники про податок на прибуток, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках(п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 1).
4. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів і зобов’язань, доходів і витрат, окрім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ (п. 3 розд. IV НП(С)БО 1, п. 6 розд. I П(С)БО 25).
5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток — випадки, коли така інформація була в попередньому звітному періоді(п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1). Проте, на наш погляд, не буде помилкою вказувати у фінзвітності всі передбачені в ній рядки (у тому числі і ті, що не містять показників), а за відсутності показників ставити в них прочерки.

Крім того, при складанні повноформатної фінансової звітності

можна додавати статті зі збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей, наведених у додатку 3 до НП(С)БО 1

Але майте на увазі, що стаття в цьому випадку повинна відповідати таким критеріям:

— інформація є суттєвою;

— оцінка статті може бути достовірно визначена.

6. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами заздалегідь проведеної інвентаризації активів і зобов’язань (ст. 10 Закону № 996і п. 12 Порядку № 419). Про правила проведення річної інвентаризації активів і зобов’язань підприємства ви можете прочитати в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 93; 2016, № 90; 2017, № 98.
7. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 1).
8. Фінансова звітність має бути підписана керівником і бухгалтером підприємства (ч. 1 ст. 11 Закону № 996).

1.5. Відповідальність за порушення порядку подання фінзвітності

Розумного бухгалтера завжди цікавлять питання відповідальності, пов’язані з його роботою. А чи передбачена вона за порушення порядку подання фінзвітності?

Як ми говорили раніше, обов’язок з подання фінзвітності поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України. Неподання фінансової звітності загрожує, передусім, адміністративною відповідальністю, що застосовується до посадових осіб підприємств відповідно до КУпАП.

Про те, яка саме, розповість табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Адміністративна відповідальність

А чи загрожує якась відповідальність за неподання фінзвітності до органів ДФСУ платником податку на прибуток або неприбутківцем?

Адміністративну відповідальність у загальному випадку застосувати неможливо. Адже штрафи, встановлені ст. 164² КУпАП, як було сказано, накладають тільки на посадових осіб суб’єктів господарювання, що фінансуються з бюджету. Органи ДФСУ притягати до відповідальності на підставі цієї статті не мають права (див. УПК № 1046 і роз’яснення з підкатегорії 102.25 БЗ). А відповідальність, передбачена ст. 186³ КУпАП, і зовсім стосується тільки неподання фінзвітності в органи статистики.

Але! Як ми вже говорили, на сьогодні фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (абзац другий п. 46.2 ПКУ). У разі неподання до органу ДФСУ фінзвітності податкова звітність не визнається податковою декларацією. У зв’язку із цим доходимо висновку, що

неподання фінансової звітності до органу ДФСУ разом з декларацією з податку на прибуток загрожує накладенням штрафу, встановленого п. 120.1 ПКУ

Це, власне, підтверджують і податківці у своїй консультації, наведеній у підкатегорії 102.25 БЗ. Розмір штрафу при цьому складає 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а в разі здійснення тих самих дій платником податків, до якого протягом року був застосований штраф за таке порушення, — 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання.

висновки

• Підприємства зобов’язані подати органам державної статистики річну фінансову звітність за 2017 рік не пізніше 28 лютого 2018 року.
• Платники податку на прибуток повинні подати фінансову звітність до органу ДФСУ разом з декларацією із цього податку.
• Суб’єкти малого підприємництва складають і подають скорочену за показниками фінансову звітність.
• Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами заздалегідь проведеної інвентаризації активів і зобов’язань.
• Неподання фінансової звітності до органу статистики і органів ДФСУ загрожує накладенням адміністративних і фінансових санкцій відповідно.

Вороная Наталія, редактор

Чернишова Наталія, податковий експерт

Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб оформити передплату на «Податки та бухгалтерський облік» оформіть заявку: