Нагадаємо, що сьогодні трудове законодавство містить вимоги до порядку виплати заробітної плати. Так, з урахуванням вимоги, що діє з 20.11.2010 p., заробітна плата повинна виплачуватися працівникам: 1) не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів; 2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Ці вимоги поширюються на всіх роботодавців: як на юридичних, так і на фізичних осіб – підприємців.

Тепер докладніше: Слід мати на увазі, що КЗпП визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не рідше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватись при встановленні строків виплати зарплати.

Водночас роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень або кожні 10 днів тощо). Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

Установлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, адже згідно зі ст. 97 КЗпП власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, установлені законодавством. Навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату один раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Адже в цьому випадку вимогу про виплату не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.

Якщо працівник відмовляється від отримання авансу, роботодавець усе одно зобов’язаний розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбутковувати в касі підприємства, якщо працівник не отримав аванс, після закінчення трьох робочих днів скласти відомість депонованих сум та здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.

Якщо заробітна плата на підприємстві перераховується на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівнику, як мінімум, двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника. Порушенням буде і виплата в аванс усієї суми заробітної плати, що належить працівнику за поточний місяць, оскільки вимогу про виплату не рідше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.

Невиплата заробітної плати за першу половину місяця у зв’язку з відсутністю грошових коштів на банківському рахунку підприємства або фізичної особи – підприємця також не звільняє посадових осіб підприємства або підприємця від відповідальності за порушення вимог змінених редакцій ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці. Періодом, за який виплачується аванс, вважається період з 1 по 15 число (хоча цей 15денний строк нізвідки не випливає), а періодом, за який виплачується зарплата, – місяць.

Обмеження щодо виплати заробітної плати не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, застосовується і для авансу, і для заробітної плати. Виплата заробітної плати здійснюється в робочі дні. Якщо день виплати заробітної плати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП). Таким чином, заробітну плату за першу половину місяця, тобто за перші 15 днів, має бути виплачено не пізніше 22 числа поточного місяця (15 + 7), заробітну плату за другу частину місяця має бути виплачено не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати. При цьому повинна додержуватися вимога про 16 календарних днів між виплатами зарплати.

Джерело: Управління Держпраці в Хмельницькій області