Підприємство самостійно розробило та зареєструвало торговельну марку, випускає під нею власну продукцію та надає її в користування іншим суб’єктам господарювання за плату (роялті).
Чи маємо ми право відображати її вартість у складі нематеріальних активів?
Торговельна марка – об’єкт права інтелектуальної власності (ст. 420 ЦКУ). Тому є чимала спокуса відобразити витрати на її створення та реєстрацію у складі нематеріальних активів. Однак у бухгалтерському обліку такі витрати не капіталізують.
Річ у тім, що в п. 9 НП(С)БО 8 чітко прописано: витрати на створення торговельних марок (товарних знаків) “не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені”.
У § 63 МСБО 38 зазначено про аналогічне обмеження:
“Внутрішньо генеровані бренди, заголовки, назви видань, переліки клієнтів та інші подібні своєю сутністю об’єкти не слід визнавати як нематеріальні активи”.
Тож, чим саме авторам стандартів “не догодили” власні торговельні марки?
Згідно з п. 6 НП(С)БО 8 і § 21 МСБО 38 будь-який нематактив (якщо він відповідає такому типу активів за визначенням) можна визнавати в балансі, лише якщо одночасно будуть виконані такі умови:
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
