Питання оренди приміщень рано чи пізно постає перед кожним суб’єктом господарювання – перед більшістю ще на самому початку діяльності, коли придбати власну нерухомість немає можливості або просто недоцільно. Можуть бути орендовані як невеликі комфортні офіси, так і великі приміщення під виробничі підрозділи. Нині ж з’ясуймо, яке юридичне підґрунтя таких договорів і що варто взяти до уваги під час їх укладання.
Основне джерело правового регулювання укладення договорів оренди нерухомості – глава 58 ЦКУ. Водночас окремі спеціальні норми, що стосуються саме найму будівель, закріплено в параграфі 4 цієї глави. Договорам оренди саме у сфері господарювання присвячено параграф 5 глави 30 ГКУ.
Форма договору
Перше нагальне питання, яке потрібно з’ясувати, – у якій формі укладати договір.
Так, ч. 1 ст. 793 ЦКУ встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладають у письмовій формі. Це, загалом, логічно: мало який власник погодився б передати своє приміщення в користування, домовившись на словах. Тут значно більший інтерес викликає ч. 2 згаданої статті, якою передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки й більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню в разі, якщо його укладено за результатами електронного аукціону строком більш ніж на п’ять років.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
