У статті висвітлено порядок утримання аліментів на дитину, способи їх утримання, строки виплати, розмір, доходи, із яких проводять утримання, особливості їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку
Види аліментів
Поняття «аліменти» чинним законодавством чітко не регламентоване. Утім з усталеної практики зрозуміло, що це утримання, яке надається одним членом сім’ї іншому у визначених законом або договором випадках. Право на таке утримання має особа, яка є непрацездатною чи потребує матеріальної допомоги. Сімейним кодексом України (далі — СКУ) передбачено виплату аліментів у таких випадках:
- одним із подружжя на користь іншого, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги (ст. 75 СКУ);
- дружині під час вагітності та в разі якщо з нею проживає дитина — до досягнення дитиною 3-х років (ст. 84 СКУ);
- одному із подружжя, з яким проживає дитина-інвалід (ст. 88 СКУ);
- одному з подружжя незалежно від непрацездатності й потреби в матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором (ст. 99 СКУ);
- особою, позбавленою батьківських прав, на користь дитини (ст. 166 СКУ);
- у разі відібрання дитини від матері та батька, але без позбавлення їх батьківських прав (ст. 170 СКУ);
- одним із батьків, який проживає окремо від неповнолітньої дитини, на її користь (ст.ст. 180, 181 СКУ);
- батьками на користь повнолітніх непрацездатних дочки, сина, які потребують матеріальної допомоги (ст. 198 СКУ);
- батьками на користь повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання та у зв’язку із цим потребують матеріальної допомоги (ст. 199 СКУ);
- повнолітніми дочкою, сином на користь батьків, які є непрацездатними й потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СКУ);
- у разі визнання усиновлення недійсним — на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як 2 роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати (ст. 237 СКУ);
- у разі скасування усиновлення дитини з підстави , зазначеної в п. 1 ч. 1 ст. 238 СКУ, — на дитину з особи, яка була її усиновлювачем (ст. 239 СКУ);
- іншими особами (баба, дід, брати, сестри, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок тощо) на користь членів сім’ї, які потребують допомоги (гл. 22 СКУ).
Водночас, як свідчить практика, найчастіше аліменти виплачує один із батьків (що проживає окремо) на користь неповнолітньої дитини. Саме про такі виплати ми й поговоримо.
Способи утримання аліментів на дитину
Аліменти можуть утримуватися як в добровільному, так і в примусовому порядку. Розгляньмо кожен із таких способів.
Добровільне утримання аліментів
Утримання аліментів за заявою платника. Частиною 2 ст. 181 СКУ передбачено: за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формах. За таких обставин платник аліментів для утримання з його доходу аліментів на дитину подає за місцем роботи (місцем виплати пенсії, стипендії) заяву про відрахування з його зарплати (пенсії, стипендії) аліментів у вказаному розмірі та протягом зазначеного строку (ст. 187 СКУ). Подана працівником заява є достатньою підставою для добровільного утримання аліментів.
Утримання аліментів за договором. Стаття 189 СКУ передбачає утримання аліментів на підставі договору про сплату аліментів на дитину. У такому договорі прописують розмір, строки та порядок виплати аліментів. Цей документ укладають у письмовій формі й нотаріально посвідчують.
Примусове утримання аліментів
Утримання аліментів за рішенням суду. Після винесення судом рішення та видачі виконавчого листа стягувач аліментів має право:
1) подати до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця заяву про примусове виконання рішення разом з оригіналом (дублікатом) виконавчого документа (п. 3 р. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5, далі — Інструкція № 512).
Виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом із постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача й боржника (п. 12 р. Х Інструкції № 512).
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі — підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови лишається у виконавчому провадженні на контролі (п. 3 р. Х Інструкції № 512);
2) самостійно надіслати виконавчий документ про стягнення аліментів безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі — підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику, відповідно, заробітну плату, пенсію, стипендію й інші доходи, доклавши до нього заяву, у котрій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти, а також прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізити документа, що посвідчує його особу (ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, далі — Закон № 1404).
І хоча Закон № 1404 називає виконання рішення про стягнення аліментів у зазначений спосібдобровільним, однак, вважаємо, що в контексті нашого питання доцільно все ж говорити пропримусове стягнення аліментів. Адже, судячи зі змісту норми ст. 7 згаданого Закону, стягнення аліментів відбувається не за ініціативою та власним бажанням боржника, а за бажанням стягувача.
При цьому часом на практиці після винесення судом рішення про стягнення аліментів платник аліментів погоджується добровільно їх сплачувати. У цьому випадку він подає за місцем роботи заяву про відрахування з його зарплати (пенсії, стипендії) аліментів. Незважаючи на наявність виконавчого документа, такий спосіб утримання аліментів вважається добровільним.
Утримання аліментів за виконавчим написом нотаріуса. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором про сплату аліментів на дитину аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 189 СКУ). Процедура стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса аналогічна процедурі стягнення за рішенням суду.
Строки виплати й розмір аліментів на дитину
Строки утримання аліментів
Дата, із якої починають виплачуватись аліменти, безпосередньо залежить від способу їх утримання. Якщо мовиться про добровільну сплату аліментів шляхом здійснення відрахувань із зарплати (пенсії, стипендії) за заявою, аліменти утримуються з дати, указаної в такій заяві. У разі якщо укладено договір про сплату аліментів — слід орієнтуватися на строки, прописані в цьому договорі.
У разі стягнення аліментів за рішенням суду за загальним правилом аліменти присуджуютьсявід дня пред’явлення позову. Щоправда, аліменти можуть бути присуджені й за минулий час (але не більш як за 3 роки), якщо позивач надасть суду докази того, що він уживав заходів щодо одержання аліментів із відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати (ст. 191 СКУ).
За законом право на аліменти зберігається аж до досягнення дитиною повноліття (18-ти років). Випадки, у яких відповідне право припиняється раніше, чітко регламентовані законодавством. Наприклад, право на аліменти може припинитися з дозволу органу опіки та піклування в разі укладення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з набуттям дитиною права власності на нерухоме майно (ст. 190 СКУ).
Утім дата, до якої фактично утримуються аліменти, не обов’язково має збігатися з датою, коли право на аліменти втрачається. Так, якщо виплати здійснюються добровільно, то гранична дата може бути визначена в заяві/ договорі та може відрізнятися від дати досягнення дитиною повноліття.
Власне, і примусове стягнення аліментів за рішенням суду може бути припинене достроково в разі, якщо платника аліментів судом буде звільнено від обов’язку утримувати дитину. Таке може статися, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби (ст. 188 СКУ).
Розмір аліментів на дитину
Насамперед зауважимо, що аліменти можуть сплачуватися в один зі способів: у частці від заробітку (ст. 183 СКУ) або у твердій грошовій сумі (ст. 184 СКУ). Останні призначаються судомза заявою платника чи одержувача в тому випадку, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Зазначимо: у твердій грошовій сумі аліменти можуть сплачуватися й у разі їх перерахування в добровільному порядку — жодних заборон щодо цього законодавство не містить.
На замітку
Верховною Радою України 19.10.2016 р. прийнято в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання, зареєстрований за № 4928 (далі — законопроект № 4928), яким передбачено, що в разі примусового утримання аліментів за рішенням суду спосіб їх стягнення визначатиме той із батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Найчастіше аліменти у твердій грошовій сумі застосовують у випадках, коли платник аліментів отримує доходи від підприємницької діяльності. Детальніше про особливості розрахунку розміру аліментів із підприємницького доходу читайте в матеріалі «Аліменти в приватних підприємців: порядок утримання та виплати» газети № 202/2016.
У разі добровільної сплати аліментів їх розмір самостійно погоджується стягувачем і платником. Якщо аліменти стягуються в примусовому порядку за рішенням суду, саме останній визначає їх розмір, зважаючи при цьому на такі ознаки (ст. 182 СКУ), як:
- стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, аніж 30%прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (із 1 травня по 30 листопада 2016 року: для дітей до 6-ти років — 368,40 грн, від 6-ти до 18-ти років — 459,30 грн; із 1 по 31 грудня 2016 року: для дітей до 6-ти років — 406,50 грн, від 6-ти до 18-ти років — 506,70 грн).
У разі якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, котра стягуватиметься до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (ч.ч. 2, 3 ст. 183 СКУ) .
У разі якщо аліменти виплачуються у твердій грошовій сумі, їх індексують. Детальніше про це читайте в матеріалі «Індексація аліментів у твердій валюті: реалізація неможлива» газети № 204/2016. А у випадку коли розмір аліментів менший за мінімальний, дитині призначають державну допомогу в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 3 ст. 184 СКУ). Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затверджений постановою КМУ від 22.02.2006 р. № 189.
Водночас незалежно від того, добровільно чи примусово утримуються аліменти, їх розмір може бути згодом зменшено чи збільшено.
Так, якщо аліменти утримуються на добровільних засадах, за заявою платника, для зміни розміру утримань відповідна заява має бути відкликана та подана нова з уточненими відомостями.
У разі утримання аліментів за договором до останнього мають бути внесені та нотаріально посвідчені зміни.
Що ж до примусового утримання аліментів за рішенням суду, то, аби змінити їх розмір, платник або стягувач аліментів має подати позов із належним обґрунтуванням своїх вимог — посиланням на зміну матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я платника чи одержувача аліментів тощо (ст. 192 СКУ).
Максимальний розмір аліментів. Загальний розмір усіх відрахувань у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70% (ст. 70 Закону № 1404, ст. 128 Кодексу законів про працю України).
Однак трапляється, що на підприємство надходить декілька виконавчих листів, загальний розмір утримань за якими перевищує 70%-вий ліміт. Як діяти в такому випадку — читайте в матеріалі «Якщо на працівника надійшло два виконавчих листа, а сума аліментів за ними перевищує 70%» газети № 203/2016.
До відома
На підставі заяви платника аліментів утримання можуть бути здійснені в сумі більшій, аніж 70% його заробітку. Так само нічим не обмежений розмір аліментів, що обумовлюється батьками в договорі.
Доходи, із яких утримуються аліменти
Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою КМУ від 26.02.1993 р. № 146, далі— Перелік № 146 (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Перелік доходів, із яких утримують або не утримують аліменти
Аліменти утримують із: |
Аліменти НЕ утримують із: |
1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; | 1) вихідної допомоги при звільненні та сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги; |
2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; | 2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом декількох років; |
3) грошових і натуральних премій; | 3) допомоги на лікування; |
4) оплати за надурочну роботу, за роботу у святкові, неробочі й вихідні дні; | 4) допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; |
5) зарплати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом декількох років відпустку; | 5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість; |
6) зарплати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, і в інших випадках збереження середньої зарплати; | 6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних; |
7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств й організацій; | 7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу; |
8) винагород, що виплачуються штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення з фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; | 8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю; |
9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; | 9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг; |
10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також із допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; | 10) одноразової допомоги при народженні дитини; |
11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; | 11) державної допомоги на поховання; |
12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв’язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров’я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; | 12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; |
13) допомоги по безробіттю; | 13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; |
14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; | 14) допомоги малозабезпеченим сім’ям із дітьми; |
14-1) державної соціальної допомоги інвалідам із дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16.11.2000 р. № 2109-III; | 15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям; |
15) стипендій, виплачуваних студентам у період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; | 16) державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів, а також надбавки на догляд за інвалідом із дитинства та дитиною-інвалідом, що передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16.11.2000 р. № 2109-III; |
16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об’єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; | 17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14-ти років; |
17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; | 18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину; |
18) плати, отриманої за передання в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); | 19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; |
19) ІНШИХ ВИДІВ ЗАРОБІТКУ | 20) щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва й особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення; |
21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації; | |
22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств й організацій |
Зауважте: з огляду на те що в переліку доходів, із яких утримують аліменти, значаться інші види заробітку, можна дійти висновку, що аліменти утримують з усіх видів заробітку, крім винятків, згаданих у Переліку № 146 (другий стовпчик таблиці 1).
До того ж важливо пам’ятати, що відповідно до п. 13 Переліку № 146 утримання аліментів провадять із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання із цього заробітку (доходу) податків. Норму прописано таким чином, що в багатьох виникає запитання: чи слід ураховувати ЄСВ та військовий збір під час розрахунку й утримання аліментів? Переконані, що так, адже:
- по-перше, у згаданій вище нормі сказано, що аліменти утримують із виплат, що належать особі, а це апріорі виплати за мінусом не лише ПДФО, але й решти утримань;
- по-друге, згідно із ч. 1 ст. 195 СКУ, заборгованість за аліментами, присудженими в частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу);
- по-третє, керуючись ч. 1 ст. 70 Закону № 1404, розмір відрахувань із заробітної плати й інших доходів боржника вираховується із суми, що лишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Способи виплати аліментів
Аліменти можуть виплачувати в один із таких способів:
- із каси підприємства;
- на банківський рахунок отримувача;
- поштовим переказом.
В останньому випадку аліменти доставляються на пошту чи в готівковій формі через підзвітну особу (у такому разі оформлюються видатковий касовий ордер й авансовий звіт, до якого додаються платіжні документи про перерахування аліментів) або шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок Укрпошти (у цьому випадку операцію підтвердять виписка банку та платіжне доручення).
Доставка грошового переказу одержувачеві аліментів здійснюється за кошти платника аліментів (п. 14 Переліку № 146).
Бухгалтерський і податковий обік аліментів
Бухгалтерський облік операцій з утримання та перерахування аліментів покажемо наприкладі.
Приклад
На підставі заяви працівника (адмінперсонал) із його заробітку (1800 грн) утримують аліменти на неповнолітню дитину в розмірі 30% від зарплати. Окрім зарплати, працівник не отримував жодних додаткових доходів. Виплата аліментів здійснюється шляхом переказу на банківський рахунок стягувача. Облік операцій відобразимо в таблиці 2.
Таблиця 2
Бухоблік утримання та сплати аліментів
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Нараховано зарплату працівнику |
92 |
661 |
1800,00 |
2 |
Нараховано ЄСВ |
92 |
651 |
396, 00 |
3 |
Утримано із зарплати ПДФО |
661 |
641 |
324,00 |
4 |
Утримано із зарплати військовий збір |
661 |
642 |
27,00 |
4 |
Із зарплати утримано аліменти:
(1800 – 324,00 – 27,00) х 30% = 434,70 (грн)) |
661 |
685/1 |
434,70 |
5 |
Утримано вартість грошового переказу — 15 грн (сума — умовна) |
661 |
685/2 |
15,00 |
6 |
Перераховано до бюджету |
— |
||
|
– ПДФО |
641 |
311 |
324,00 |
|
– ЄСВ |
651 |
311 |
396,00 |
|
– військовий збір |
642 |
311 |
27,00 |
7 |
Перераховано аліменти отримувачу |
685/1 |
311 |
434,70 |
8 |
Оплачено вартість грошового переказу |
685/2 |
311 |
15,00 |
9 |
Виплачено зарплату працівнику |
661 |
311 |
999,30 |
Під час утримання аліментів слід уважно стежити за строками сплати ПДФО, ЄСВ і військового збору.
Пояснімо: працівникам нараховують зарплату в останній день календарного місяця (скажімо, 30 листопада). Цього ж дня проводять утримання аліментів і вартості їх переказу із зарплати працівника (Дт 661 Кт 685). Саме ця частина зарплати, котра припадає на аліменти й вартість їх переказу, вважається виплаченою працівнику в день проведення утримання (30 листопада). Тобто умовна дата — 30 листопада — є відправною точкою для сплати ПДФО, ЄСВ та військового збору.
Таким чином, незважаючи на те що саму зарплату (за мінусом усіх утримань) працівнику можуть виплатити пізніше, наприклад, 5 грудня, ПДФО та військовий збір із частини зарплати, що дорівнює сумі утриманих аліментів, плюс вартість переказу треба перерахувати не пізніше наступного банківського дня, що настає за днем утримання аліментів (30 листопада), тобто 1 грудня (пп. 168.1.4, пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
А зараз — стосовно податкового обліку аліментів.
ПДФО
Аліменти (окрім іноземних), що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно з СКУ, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та не обкладаються ПДФО (пп. 165.1.14 ПКУ). У формі № 1ДФ аліменти відображають з ознакою доходу «140».
ЄСВ
На суму аліментів ЄСВ не нараховується, адже такий дохід не належить до бази нарахування єдиного внеску (ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).
Військовий збір
Його також утримувати не потрібно, адже аліменти не належать до виплат, які, зважаючи на пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором. Детальніше про це ми писали в матеріалі «Чи утримується військовий збір з аліментів» газети № 149/2015.
Наостанок зазначимо: факт утримання аліментів жодним чином не вплине на ПДВшний облік роботодавця, який здійснює таке утримання.