На підприємстві зарплату нараховують двічі на місяць. Чи може працівник відмовитись від виплати йому авансу, у тому числі через значну суму утримань із його зарплати (аліменти, штрафи, квартплата тощо)? Чи може підприємство відмовити у виплаті авансу своїм працівникам? Яка відповідальність передбачена за невиплату авансу?
Виплата заробітної плати за першу половину місяця (саме так правильно називати аванс) гарантована всім працівникам підприємств будь-якої форми власності та організаційно-правової форми (у т. ч. і працівникам фізосіб-підприємців) ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і вповноваженими трудовим колективом), але не менше розміру оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (ч. 3 ст. 115 КЗпП).
Перша половина місяця – це проміжок часу з 1-го по 15-те число місяця включно. А тому працівникам, що не мають відпрацьованого часу за цей період, аванс можна не виплачувати. Звісно, це не стосується підприємств, що в колективному договорі визначили фіксований розмір авансу (наприклад, незалежно від наявності відпрацьованого часу). Але в такому разі необхідно контролювати, щоб сума авансу була не меншою за розмір оплати фактично відпрацьованого часу.
Роботодавець має право розраховувати аванс виходячи лише з розміру окладу (тарифної ставки) чи з обсягу виробленої в першу половину місяця продукції згідно з відрядними розцінками. Тобто без нарахування надбавок, доплат, премій чи інших належних працівнику виплат. Також в аванс не виплачується доплата до МЗП та індексація, оскільки на момент його розрахунку ще не відомий загальний дохід та повний відпрацьований час працівника за поточний місяць.
Виплата зарплати за першу половину місяця – це обов’язок роботодавця, а не його право. Необхідно ще й дотримуватись строків виплати авансу, установлених ч. 1 ст. 115 КЗпП. А саме: у робочі дні в строк, установлений колективним договором, але не більше ніж через 16 календарних днів після виплати зарплати за попередній місяць, тобто не пізніше 22-го числа поточного місяця. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Також необхідно пам’ятати, що в день виплати авансу слід перерахувати до бюджету ЄСВ, ПДФО (без урахування ПСП, оскільки не відомий загальний дохід за місяць) та військовий збір, як передбачено нормами ПК та Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI.
Тому ні підприємство в односторонньому порядку, ні працівник за власним бажанням не мають права відмовитись від виплати (отримання) авансу.
У противному разі роботодавця буде притягнуто до відповідальності за порушення норм чинного трудового законодавства.
Штраф, що накладається на роботодавця, становить (ст. 265 КЗпП) у випадку невиплати авансу – 1 МЗП (у 2017 році це 3 200 грн.).
Також на посадових осіб підприємства чекає й адмінштраф у розмірі (ч. 1 ст. 41 КУпАП):
· від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.);
· від 100 до 300 НМДГ (від 1 700 до 5 100 грн.) – якщо таке порушення буде зафіксовано повторно протягом року або вчинене щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює, що виховують дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.
Джерело: “Баланс”
