Законодавством передбачено виплату компенсації за невикористану відпустку в разі дотримання певних умов (про них скажемо далі). При цьому не конкретизовано, що компенсацію треба виплачувати тільки після завершення робочого року. Тож її можна виплатити й завчасно. Але, ухвалюючи таке рішення, врахуйте певні ризики. Пояснимо докладніше.

Умови виплати компенсації У ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки¹ зазначено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінена грошовою компенсацією.

ЦИТАТА. «За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні».

(ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки)

У період воєнного стану маємо певні нюанси. З огляду на норми абз. 4 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136² можна зробити висновок: якщо керівник обмежив тривалість щорічної основної відпустки за поточний робочий рік 24 к. дн., то невикористані дні мають бути надані після закінчення воєнного стану або компенсовані під час звільнення працівника.

ВАЖЛИВО! По-перше, обмеження тривалості щорічної основної відпустки 24 к. дн. — це право, а не обов’язок керівника (тобто йому зовсім не обов’язково це робити, і навіть не рекомендуємо цього). По-друге, Мінекономіки в листі від 03.05.2023 № 4706-05/20086-09 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 11/2023, с. 4) стверджує, що в період воєнного стану компенсація за невикористану відпустку за бажанням працівника можлива й без звільнення, головне — виконати умови ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки.

<…>

Джерело: Медична бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: