У разі затримки виконання рішення суду про поновлення працівника на посаді з вини роботодавця відповідно до ст. 236 КЗпП є підстави для стягнення з останнього на користь працівника середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Отже, якщо роботодавець не виконує рішення суду працівнику слід звертатись в суд з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою в розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР. Це спеціальний вид відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а строк пред’явлення до суду позовних вимог про стягнення таких виплат обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видання наказу про поновлення на роботі (ч. 1 ст. 233 КЗпП).  Про це зазначив КЦС ВС у постанові від 21.04.2021 р. у справі № 461/1303/19.

Враховуючи зазначене, на середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, ЄСВ не нараховується.

Джерело: “Я – Бухгалтер”