Невиконання боргових зобов’язань призводить до значних втрат з боку боржника, до того ж на користь позикодавця окрім суми боргу належать до виплати 3 % річних та інфляційних втрат. Проте для пред’явлення вимоги загальний строк обмежено трьома роками. Сьогодні на прикладі постанови ВС КЦС від 26.10.2022 р. № 752/10864/19 поговоримо про можливість переривання строку позовної давності з урахуванням правової позиції, викладеної в цій постанові.
За змістом справи 26 травня 2014 року фізособа отримала від позивача у борг грошові кошти зі строком повернення до 28 липня 2014 року. У зазначений строк кошти не повернено. 18 грудня 2018 року позичальник власноручно склав і підписав додаток до договору позики грошових коштів від 26 травня 2014 року, у якому визначив і визнав суму заборгованості за договором позики станом на 18 грудня 2018 року. Суд першої інстанції виходив із того, що у відповідачів перед позивачем є заборгованість за договором позики, а визнання боргу та часткова його сплата свідчать про переривання позовної давності за вимогами про стягнення боргу. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за договором позики, 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Отже, суди встановили, що борг за договором позики відповідачі повністю не повернули, а тому зробили висновок, що позовні вимоги про стягнення суми позики є обґрунтованими. При цьому в суді першої інстанції заявили про сплив позовної давності за пред’явленими позовними вимогами.
Зверніть увагу
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦКУ за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
У ст. 264 ЦКУ передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається в разі пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: