Українці вже кілька років живуть за правилами воєнного стану. Останнім часом повітряні тривоги ще й відрізняються за рівнями загрози. У таких умовах роботодавцям доводиться поєднувати безумовний пріоритет безпеки людей зі збереженням трудових процесів.

Своєчасно реагувати на сигнали повітряної тривоги та захищати персонал — обов’язкові вимоги законодавства. Водночас важливим чинником є також стабільна робота. Тому роботодавці мають впроваджувати законні й практично обґрунтовані рішення, які гарантують безпеку працівників і дають змогу злагоджено організувати роботу з огляду на різни рівні загрози.

На практиці підприємства часто письмово ознайомлюють персонал із правилами поведінки під час сигналу повітряної тривоги. Та інколи вони вимагають, аби працівники підписували документ приблизно такого змісту:

Як варіант, працівникам пропонують самотужки вирішувати, чи йти до укриття в разі «жовтого» рівня загрози.

Підписану розписку роботодавці помилково вважають «індульгенцією» від відповідальності за можливі нещасні випадки.

Звернімося до норм законодавства, щоб визначити:

• чи правомірна така практика;
• як слід документально оформити таку ситуацію;
• чи звільняє роботодавця від відповідальності розписка, яку підписав працівник.

Особливості правового режиму «жовтої» і «червоної» загрози

У 2026 році урядовці диференціювали повітряну тривогу залежно від рівня загрози (постанова КМУ «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 № 1092; далі — Постанова № 1092). За «жовтого» рівня загрози працівники підприємств усіх форм власності мають право працювати в будівлях і на територіях, де облаштовані захисні споруди, постійні або тимчасові укриття чи є безпечний простір (пп. 2 п. 1 Постанови № 1092). Уряд зафіксував конкретні вимоги до:

• обладнання таких зон;
• інформування персоналу та відвідувачів;
• встановлення інформаційних вказівників;
• розроблення алгоритмів дій.