Відповідно до абз. 1 пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Види судових витрат за господарськими спорами визначено ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ), а за адміністративними – ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), відповідно до яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат.
Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує НП(С)БО, НП(С)БО в ДС, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку відшкодованих судових витрат, належить до компетенції Мінфіну.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
