Відповідно до п. 45.1 ПКУ платник податків – фізособа зобов’язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізособи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізособа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з п. 70.7 ПКУ та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. № 822 фізособи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізособи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 170.14 ПКУ.
Підпунктом 170.14.1 ПКУ передбачено, що для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.
Визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб (абз. 1 пп. 170.14.3 ПКУ).
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним (абз. 5 пп. 170.14.3 ПКУ).
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (абз. 8 пп. 170.14.3 ПКУ).
Сума ПДФО у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок (абз. 9 пп. 170.14.3 ПКУ).
Платник податку, який отримав ППР з визначеною контролюючим органом сумою МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному ППР суму ПДФО протягом 60 днів з дня вручення ППР (абз. 1 пп. 170.14.6 ПКУ).
Враховуючи вищезазначене, у разі зміни фізичною особою місця проживання та подання до контролюючого органу Заяви за ф. № 5ДР після отримання ППР, сума податкового зобов’язання з ПДФО у вигляді МПЗ сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок, за банківськими реквізитами, зазначеними в ППР.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
