Розпорядження об’єктами інтелектуальної власності, регулювання відносин щодо їх створення та використання відбувається на підставі відповідних договорів.
Статтею 1107 Цивільного кодексу України (далі – Цивільний кодекс) визначено, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюють на підставі таких правочинів:
1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
2) ліцензійний договір;
3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;
4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
5) інший правочин щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Як випливає з п. 5 цієї статті, перелік договорів, які можна укладати у сфері інтелектуальної власності, є невичерпним. Саме тому учасники правовідносин можуть укласти договір, який прямо не передбачено цивільним законодавством, проте він не суперечить йому (так звані непоіменовані договори).
Правочини щодо розпорядженнями майновими права інтелектуальної власності потрібно укладати в письмовій (електронній) формі під загрозою їх нікчемності. Винятки із цього правила може бути встановлено законами. Так, Закон “Про авторське право і суміжні права” передбачає можливість укладення договорів про використання твору в періодичних виданнях (газетах, журналах, електронних засобах масової інформації тощо) в усній формі.
• Ліцензійні договори
Одним із найпоширеніших договорів, який опосередковує використання об’єкта права інтелектуальної власності, є ліцензійний договір. На нього поширюються загальні правилами, установлені для договорів у сфері інтелектуальної власності.
<…>
Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: