Документ:
Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів” від 06.10.2022 р. № 2654-IX
Кому читати:
іноземцям, які отримують українські доходи, та їх податковим агентам
Що сталося:
статус електронного резидентства визначено законодавчо
Набирає чинності:
01.04.2023
Серед першоквітневих новацій маємо запровадження системи е-резидентства. Тож пропонуємо розглянути пильніше що й до чого в цьому питанні.
Передусім пригадаємо, що як експеримент е-резидентство ми вже, так би мовити, проходили. Організаційні аспекти цього процесу регулювала Постанова № 648. Однак з огляду на строковий характер цього експерименту, навряд чи можна говорити буквально про його продовження, зокрема щодо використання нормативних напрацювань Мінцифри під час проєкту. Та й судячи з реляцій вітчизняних цифрових керманичів, із прийняттям коментованого документа, попри певні аналогії, цього разу все ж таки маємо справу з новою концепцією, і згадувати старе наразі навряд чи доцільно.
Хто такі е-резиденти
Аби розібратися, розпочнемо з визначення власне терміну, що разом з іншими “е-резидентними” положеннями з’явиться в першоквітневій редакції ПКУ:
З документа
електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи “Е-резидент”
(пп. 14.1.566 ПКУ)
До того ж маємо перелік осіб, які не можуть претендувати на статус е-резидента (п. 701.2 ПКУ):
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: