Держфінмоніторинг та Мінфін надали поради, як класифікувати клієнтів за рівнем ризиковості та моніторити їхні фінансові операції. Це буде цікаво як незалежним бухгалтерам, так і аудиторам, юристам та податковим консультантам.
Останнім часом Закон про фінмоніторинг зазнав значних змін. І це спричинило й зміни до Критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (див. «ДК» №10/2023).
Автори цих Критеріїв уже надають конкретні поради, як їх застосовувати на практиці, а не стандартні відписки «кожен сам може як встановити критерії ризику, так і правила їх перевірки». Сама процедура як перевірки клієнтів, так і моніторингу їх фінансової діяльності подобається не всім. Проте знати, що саме вимагають контролери від суб’єктів первинного фінмоніторингу (далі — СПФМ), завжди корисно.
Наказ №465 опублікований в «Офіційному віснику» 24.03.2023 і з цієї ж дати набрав чинності.
Змінено перелік СПФМ та деталізовано Критерії ризиків
Зокрема, у ньому наведено конкретний перелік СПФМ, які мають його застосовувати у своїй діяльності. І він уже відповідає нормам закону.
Докладніше виписано критерії ризиків:
1) за типом клієнта — з урахуванням ділових зв’язків, видів госпдіяльності, наявності активів, корупційних ризиків, реєстраційних даних та кінцевих бенефіціарних власників, матеріально-трудових ресурсів та бухгалтерської інформації щодо його фінансового становища, підозрілості поведінки, виконання угод із готівковими розрахунками тощо;
2) за географічним розташуванням — за ознаками місцезнаходження кінцевих бенефіціарних власників, філій/представництв, місця надання послуг, за громадянством як засновників, так і клієнтів, роботи з офшорами тощо;
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
