Питання настання форс-мажорних обставин (FORCE MAJEUR) унаслідок воєнної агресії росії проти України стало актуальним для багатьох суб’єктів господарювання: зруйноване майно і виробничі потужності, об’єкти нерухомості та транспортні засоби, обмеження валютних платежів і податкові зобов’язання, проблеми з виконанням положень за господарськими договорами та можливість звільнення від штрафних санкцій у разі несвоєчасного виконання такого зобов’язання.
Проте чи всі події є форс-мажором і що робити з виконанням господарських договорів й інших зобов’язань?
На жаль, не всі обставини, спричинені війною, можуть бути форс-мажором.
У даній публікації, з огляду на найпоширеніші запитання, висвітлимо основні положення законодавства щодо форс-мажору як підстави для звільнення від відповідальності за неналежне та несвоєчасне виконання зобов’язань.
Передусім надамо відповідь на таке запитання: що може бути визнано форс-мажором та чи є введення воєнного стану на всій території України форс-мажором?
В українському законодавстві форс-мажор ще іменовано “обставинами непереборної сили”. Тобто під форс-мажором потрібно розуміти надзвичайні та невідворотні обставини, які не залежать від волі особи та призводять до об’єктивної неможливості виконання зобов’язань.
Частиною 2 ст. 141 Закону про ТПП визначено примірний перелік обставин непереборної сили. Серед цього переліку можемо виділити такі, як: збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
