Неприбуткові організації використовують свої кошти виключно для досягнення статутної мети, тому кожна здійснена витрата має бути не лише належним чином документально оформлена, а й відповідати напрямам використання коштів, визначеним кошторисом. Особливе місце серед таких витрат займають господарські витрати – придбання палива, канцелярського приладдя, оплата ремонтів, комунальних та інших послуг, без яких неможливо забезпечити повсякденну діяльність організації. У цій статті розглянемо, як правильно оформити господарські витрати та які документи підтверджують їх здійснення.
Що відносять до господарських витрат в НПО
Перелік витрат, які включаються до складу господарських (адміністративних) витрат в неприбутковій організації (НПО) наведено в п. 18 НП(С)БО 16 “Витрати”.
Згідно з цією нормою до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління НПО:
- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління НПО та іншого загальногосподарського персоналу;
- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
- витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
- витрати на врегулювання спорів у судових органах;
- податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі;
- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов’язані з купівлею-продажем валюти;
- інші витрати загальногосподарського призначення.
Профільні закони можуть містити уточнення стосовно складу витрат НПО. Наприклад, в ч. 3 ст. 16 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI вказано, що витрати, пов’язані з управлінням благодійними ендавментами, включаються до адміністративних витрат благодійної організації, якщо інше не встановлено законом або правочином між благодійною організацією та благодійником.
Конкретний склад господарських (адміністративних) витрат НПО містить статут та внутрішні локальні акти неприбутковій організації.
Специфічні ризики господарських витрат для НПО
Неприбутковим організаціям необхідно звернути особливу увагу на господарські витрати, оскільки їх ретельно перевіряють податківці.
Пов’язано це з декількома причинами.
По-перше, некоректне оформлення господарських витрат може призвести до втрати неприбуткового статусу в організації з відповідними «штрафними» наслідками.
По-друге, є ризик включення певних господарських витрат до доходу фізособи з донарахуванням ПДФО та ВЗ.
По-третє, у благодійних організацій розмір адміністративних витрат є одночасно нормативом для визначення ліміту здійснення інших витрат. Зокрема, за нормами пп. 133.4.4-1 ПКУ виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій, за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та не суперечать Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI.
Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25 % суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.
Критичні наслідки помилок щодо господарських витрат НПО
Помилки, допущені в оформленні господарських витрат для неприбуткової організації, можуть мати різні критичні наслідки.
Розглянемо ці наслідки докладніше.
Втрата статусу неприбутковості. Відповідно до норм пп. 133.4.2 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
При цьому за нормами абз. 3 пп. 133.4.1 ПКУ неприбутковим організаціям заборонено розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частини серед:
- засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України),
- членів такої організації,
- працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску),
- членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Водночас не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ.
В свою чергу норми пп. 133.4.4 ПКУ передбачають: встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені пп. 133.4.2 ПКУ, або
встановлення факту використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 369, 3692 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди,
є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Нюанс: для благодійних організацій в пп. 133.4.41 ПКУ встановлено особливий порядок з врахуванням 25 % ліміту від суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.
Донарахування податку на прибуток, штрафних санкцій та пені. Втрата статусу неприбутковості, в т.ч. за рахунок некоректного оформлення господарських витрат, породжує для НПО наслідки у вигляді донарахування податку на прибуток. При цьому такі донарахування може здійснити як сама неприбуткова організація, так і податківці.
Самостійне донарахування податку на прибуток. Положення пп. 133.4.3 ПКУ передбачають: у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абз. 2 пп. 133.4.1 ПКУ і пп. 133.4.2 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана:
– подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та
– зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.
Ця стаття є частиною тематичного спецвипуску iBuh-облік “Облік в неприбуткових організаціях. Частина 2” (дата публікації – 10.08.2026). Повний текст статті – у спецвипуску.
Ознайомитися зі змістом та замовити спецвипуск
Тетяна СЕМЕНЧЕНКО,
експерт з бухобліку та оподаткування
