Діяльність будь-якої неприбуткової організації неможлива без поточних господарських витрат. Причому для неприбуткових організацій важливо не лише належним чином оформити такі операції первинними документами, а й підтвердити, що здійснені витрати відповідають їхнім статутним завданням і заплановані кошторисом. Саме кошторис є одним із ключових документів, який визначає напрями використання коштів неприбуткової організації та допомагає обґрунтувати їх цільове використання. За його відсутності податківці під час перевірки можуть трактувати будь-яку господарську операцію (оренду, закупівлю палива чи канцелярії) як нецільове використання коштів. У цій статті розглянемо, як правильно скласти кошторис та які вимоги слід врахувати при його оформленні.
Статутна діяльність та кошторис (бюджет)
Кошторис неприбуткової організації (далі – кошторис) – основний плановий фінансовий документ неприбуткової організації, яким на період встановлюються планові напрямки, суми надходжень та здійснення платежів для виконання неприбутковою організацією своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до статутної діяльності організації.
Чи обов’язково НПО мати кошторис?
В нормативних актах не вказано, як саме НПО слід складати кошторис. Відповідно й типової форми кошторису теж немає. Ба більше, навіть необхідність складання кошторису передбачена в законодавчих актах не для всіх неприбуткових організацій.
Найбільш чіткі вимоги щодо прийняття та затвердження кошторису встановлено для ОСББ. Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III у статуті ОСББ має бути визначено серед іншого інформацію про порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об’єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат.
В ст. 10 Закону № 2866-III вказано, що до виключної компетенції загальних зборів об’єднання відноситься затвердження кошторису, балансу об’єднання та річного звіту.
Для затвердження кошторису за таке рішення повинно проголосувати більше ніж 67 % загальної кількості голосів усіх співвласників, крім випадків, передбачених цим Законом.
До компетенції правління відноситься:
- підготовка кошторису, балансу об’єднання та річного звіту;
- розпорядження коштами об’єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об’єднання кошторису.
За нормами ст. 18 Закону № 2866-III об’єднання відповідно до Закону та статуту зобов’язане звітувати загальним зборам про виконання кошторису об’єднання за рік.
В ст. 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV зазначено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу.
Водночас кошторис взагалі не згадується, зокрема, в:
Законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. № 1045-XIV;
Законі України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI;
Законі України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI.
Зазвичай вимоги щодо складання кошторису викладено в установчих документах НПО. Тому бухгалтеру необхідно ознайомитися зі статутом НПО та дізнатися про порядок підготовки та затвердження кошторису.
Як скласти кошторис
Кошторис в НПО виконує багато функцій, оскільки є документом, на підставі якого плануються джерела надходжень та витрачання коштів організації.
Окрім того, кошторис використовується для контролю виконання плану надходження та витрачання коштів.
Тому важливо, щоб планові напрями витрачання коштів в кошторисі відповідали відповідним завданням НПО, викладеним в нормативних актах та в статуті.
Як вище зазначалося, типової форми кошторису немає. Загальний підхід щодо складання кошторису містить Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228. Однак слід врахувати, що цей документ регламентує специфіку складання кошторису саме для бюджетних установ, тому більшість його положень для звичайних НПО не підходить.
З огляду на це кожна НПО обирає свій підхід до складання кошторису, оскільки даний документ є внутрішнім.
Виділимо ключові моменти.
По-перше, кошторис є плановим документом, тому при його складанні необхідно врахувати прогнозні джерела надходження та напрями витрачання коштів НПО.
По-друге, кошторис складається за касовим методом, тобто за датою отримання та витрачання коштів. Це його відрізняє від даних бухгалтерського обліку, який ведуть за принципом нарахування (ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV).
По-третє, вказані в кошторисі напрями отримання та витрачання коштів слід чітко звірити з:
- вимогами, вказаними в профільних законах НПО та в ПКУ;
- статутними вимогами НПО.
Пов’язано це з тим, що на підставі кошторису податківці при перевірках будуть контролювати, чи не здійснювала НПО заборонені види діяльності та чи не порушила критерії неприбутковості, вказані в п. 133.4 ПКУ.
Зокрема, на підставі кошторису податківці перевірять:
чи використовуються доходи (прибутки) неприбуткової організації виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ);
чи не здійснювала НПО розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (пп. 133.4.1 ПКУ);
чи не виплачувала благодійна організація компенсації та інші виплати на користь працівників, які не пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами;
чи не перебільшено розмір компенсацій та інших виплат, пов’язаних з реалізацією цілей і завдань благодійної організації у податковому (звітному) році 25% суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік (пп. 133.4.41 ПКУ) або
чи не перевищено розмір адміністративних витрат благодійної організації 20% доходу цієї організації у поточному році. Таку вимогу містить ч. 3 ст. 16 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI. При цьому податківці підкреслюють, що для цілей дотримання вимог з перебування благодійної організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій 20% критерій щодо розміру адміністративних витрат такої організації, який розраховується за підсумками відповідного календарного року, має бути дотримано (див. роз’яснення в категорії 102.04 ЗІР).
Якщо податківці знайдуть такі порушення, то НПО можуть виключити з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Це передбачено нормами пп. 133.4.4 ПКУ.
Тому до складання кошторису, в якому планується відповідний розмір та напрямки витрат НПО, слід підходити уважно.
Чи повинні в кошторисі надходження співпадати з витратами
Тобто йдеться про те, чи може виникати за кошторисом в НПО залишок. Чіткої відповіді на це питання немає, тут все залежить від статутних вимог НПО та цільового призначення кошторису.
Ця стаття є частиною тематичного спецвипуску iBuh-облік “Облік в неприбуткових організаціях. Частина 2” (дата публікації – 10.08.2026). Повний текст статті – у спецвипуску.
Ознайомитися зі змістом та замовити спецвипуск
Тетяна СЕМЕНЧЕНКО,
експерт з бухобліку та оподаткування
