На продовження теми про рух готівки на підприємстві та її документальне оформлення поговоримо у цій статті про порядок проведення інкасації коштів.
Правила поводження з готівкою на підприємствах установлює Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 (далі — Положення №148). Це воно вимагає оприбуткування готівки, яка надходить до підприємства. І воно ж вимагає здавання отриманої готівки до банку, із зарахуванням відповідної суми на рахунок підприємства.
Але ж готівка усе ще потрібна підприємствам для організації власної діяльності, і тому їм дозволено залишати у себе частину готівки, що надійшла. Ця частина має назву ліміту каси. Свої строки зберігання понад ліміт каси мають кошти для виплати зарплати. Тож підприємству треба чітко розуміти, яку готівку можна залишити в себе в касі, а яку треба терміново здати.
Докладніше про це — в статті далі.
Ліміт каси — це кошти, які можна не здавати до банку
Установа/підприємство, що здійснює операції з готівкою у національній валюті, встановлює ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) до банку виходячи з потреби прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження до кас банків та небанківських надавачів платіжних послуг (п. 14 Положення №148).
Ліміт каси — це граничний розмір суми готівки, яка може залишатися в касі у позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня (пп. 16 п. 3 Положення №148).
Іншими словами, ліміт каси — це сума готівки, більше якої в касі підприємства на кінець робочого дня залишати не можна. Якщо ж готівка у касі перевищує цей ліміт, підприємство зобов’язане здати її надлишок до надавачів платіжних послуг для зарахування на свій рахунок (п. 15 Положення №148).
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
