2.1. Головні процедурні особливості

Нагадаємо: ОЗ, з погляду п. 4 НП(С)БО 7, — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

При цьому для спрощення далі під ОЗ ми будемо розуміти й інші необоротні матеріальні активи, оскільки щодо них застосовують такий самий порядок інвентаризації.

Загалом інвентаризацію ОЗ здійснюють у таких цілях:

— перевірка фактичної наявності ОЗ;

— установлення надлишку або нестачі ОЗ;

— перевірка дотримання правил утримання й експлуатації ОЗ;

— виявлення активів, які не відповідають критеріям визнання;

— виявлення активів, які не використовуються підприємством;

— перевірка реальної вартості ОЗ, що обліковуються на балансі (вирішення питання про необхідність проведення їх переоцінки).

Ще до початку інвентаризації ОЗ робоча інвентаризаційна комісія повинна перевірити наявність і стан:

— регістрів аналітичного обліку ОЗ (інвентарних карток, інвентарних книг або описів);

— технічних паспортів або іншої технічної документації;

— документів на ОЗ, передані або прийняті підприємством в оренду, на відповідальне зберігання, в тимчасове користування. За відсутності таких документів слід вжити заходів для їх отримання або оформлення;

— документів на об’єкти ОЗ, що переведені на консервацію або виведені з експлуатації у зв’язку з реконструкцією, технічним переозброєнням та іншими поліпшеннями.

<…>

Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: