(коментар до постанови ВС/КАС від 24.07.2019 р. у справі № 817/2367/16)
Суть справи
Управління Держпраці за наслідками перевірки на підприємстві виявило порушення ст. 107 КЗпП. Воно полягало в тому, що працівникам за роботу у святкові та неробочі дні оплату в подвійному розмірі не проводили. Як результат — на підприємство наклали штраф у розмірі 87000 грн (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Однак підприємство не погодилося з таким рішенням, й оскаржило його у суді.
В обґрунтування позовних вимог підприємство вважає, що інспекторами праці неправильно застосовано положення законодавства, які регулюють компенсацію працівникові роботи у святкові чи неробочі дні. Посадова особа Управління Держпраці винесла припис, за яким зобов’язала компенсувати працівникам роботу у святковий день шляхом оплати в подвійному розмірі замість надання іншого дня відпочинку, як того бажали працівники. Адже вони звернулися із заявами до директора підприємства про компенсацію роботи у святковий день шляхом надання додаткового дня відпочинку. Тому підприємство вважає, що не допустило порушення вимог ст. 107 КЗпП.
Позиція судів
Окружний адмінсуд зазначив, що норма ст. 107 КЗпП передбачає альтернативний варіант компенсації роботи працівника у святковий день, а саме: надати за бажанням працівника інший день відпочинку. Обставини справи підтверджують, що 4 працівники підприємства звернулися до директора з письмовими заявами про компенсацію роботи у святковий день, 14 жовтня, наданням додаткового дня відпустки. І ця обставина не була врахована інспектором праці. Тому суд першої інстанції вважав необґрунтованим висновок Управління Держпраці про порушення вимог ст. 107 КЗпП і повністю задовільними позовні вимоги підприємства.
Апеляційний суд підтримав рішення окружного адмінсуду.
Своєю чергою, Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) скасував рішення судів попередніх інстанцій, та направив справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
У касаційній скарзі Управління Дежпраці зазначило, що працівникам підприємства не могли надати інший день відпочинку, оскільки вони одержують місячний оклад і робота у святкові та неробочі дні здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, а отже — у разі надання дня відпочинку за таку роботу не буде повністю відпрацьована встановлена норма робочого часу. Верховний Суд погодився з таким твердженням.
Зокрема, судді ВС зробили такий висновок: у разі залучення до роботи у святковий або неробочий день працівників, які одержують місячний оклад, таку робота оплачують у розмірі подвійної годинної чи денної ставки понад оклад, лише якщо цю роботу здійснювали з перевищенням місячної норми робочого часу.
А ось за умови, коли роботу у святковий або неробочий день виконували в межах місячної норми робочого часу, тоді інший день відпочинку не надають, оскільки це призведе до зменшення встановленої їм норми робочого часу. Позиція ґрунтувалася на аналізі вимог ст. 107 КЗпП і постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 р. № 13 (далі — Постанова № 13).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
