Відповідно до пп. 14.1.175 ПКУ, податковим боргом вважається сума узгодженого податкового зобов’язання, яка не була сплачена платником податків у визначений строк, а також нарахована пеня, що залишилася непогашеною, у порядку, встановленому ПКУ.

Згідно з пп. 298.2.3 ПКУ, платники єдиного податку (ЄП) повинні перейти на сплату інших податків і зборів у випадках і строки, передбачені ПКУ. Зокрема, якщо на кожне перше число місяця протягом двох поспіль кварталів у платника існує податковий борг, сума якого перевищує межу, встановлену абз. 3 п. 59.1 ПКУ (180 НМДГ, або 3060 грн), то перехід має відбутися в останній день другого кварталу.

У разі виникнення податкового боргу з ЄП у платника, який самостійно визначив позитивну різницю між загальним мінімальним податковим зобов’язанням (МПЗ) і фактично сплаченими податками, зборами, платежами та витратами на оренду землі за останній звітний рік, і якщо такий борг існує протягом двох поспіль кварталів на кожне перше число місяця, перехід на інші податки має відбутися в останній день другого кварталу (пп. 8¹ пп. 298.2.3 ПКУ).

У разі виявлення позитивної різниці між загальним МПЗ та фактичними платежами, платники єдиного податку 2-ї або 3-ї груп зобов’язані збільшити суму єдиного податку в декларації на суму цієї різниці.

Ця позитивна різниця вважається частиною зобов’язань з ЄП.

У випадку, якщо юрособа на спрощеній системі (група 3) має податковий борг понад 3060 грн, або будь-який борг з ЄП при наявності визначеної позитивної різниці, початок відліку двох кварталів для обов’язкового переходу на загальну систему починається з 1-го числа місяця, що настає після кварталу виникнення боргу.

Контроль наявності боргу здійснюється на кожне 1 число місяця. Якщо протягом шести місяців поспіль борг не погашено, юрособа повинна перейти на загальну систему оподаткування в останній день другого кварталу.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області

Джерело: “Я – Бухгалтер”