За загальним правилом у справі про банкрутство з моменту визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури порядок погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється законодавством про банкрутство. Отже, ураховуючи вимоги ст. 59 КУзПБ, у боржника, визнаного судом банкрутом, не виникає обов’язку зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахованих після визнання боржника банкрутом, крім витрат, безпосередньо пов’язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.
На прикладі постанови ВС КГС від 28.07.2022 р. № 904/2166/20 ми розглянемо випадок, коли податкова має право вимагати сплату боргу, а з якого моменту вона це право втрачає.
Дослідивши обставини справи, розглянутої в постанові ВС КГС від 28.07.2022 р. № 904/2166/20, вбачається, що сторона, якій довелося пройти процедуру ліквідації, уже після відкриття справи про банкрутство уклала договір доручення з третьою стороною задля погашення податкової заборгованості з плати за землю за її рахунок.
Після визнання боржника банкрутом податкова внаслідок документальної позапланової виїзної перевірки розрахувала податкові зобов’язання в розмірі понад 2 млн грн. Суд першої інстанції встановив, що нараховані грошові зобов’язання не належать ні до зобов’язань, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, ні до зобов’язань, що є поточними до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ні до тих, що виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та на які не поширюються обмеження, установлені ч. 1 ст. 59 КУзПБ.
Слід зазначити, що до загальної суми податкових зобов’язань було зараховано згадану вже суму кредиторської заборгованості за
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
