Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 27 вересня 2024 року проект Закону про внесення змін до статей 799 та 828 Цивільного кодексу України щодо удосконалення законодавчого регулювання найму і позички транспортних засобів (реєстр. № 11302) і за підсумками розгляду ухвалив рішення: рекомендувати ВРУ включити до порядку денного дванадцятої сесії законопроект за реєстр. № 11302 та за результатами розгляду його у першому читанні прийняти за основу.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 11302 він розроблений з метою вирішення проблеми недоліків частини другої статті 799 та частини четвертої статті 828 Цивільного кодексу України, а саме, усунення надмірної вимоги про нотаріальне посвідчення усіх договорів оренди та позички транспортних засобів, за участю фізичних осіб, незалежно від строку таких договорів та стимулювання розвитку послуг найму та позички транспортних засобів, в тому числі із використанням сучасних електронних рішень.

Для забезпечення цього у законопроекті за реєстр. №11302 пропонується внести зміни до ч. 2 ст. 799 та ч. 4 ст. 828 Цивільного кодексу України, у яких визначити, що договір найму транспортного засобу строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, а договір позички транспортного засобу строком на три роки і більше укладатиметься у письмовій формі та підлягатиме нотаріальному посвідченню.

На думку суб’єктів права законодавчої ініціативи, прийняття проекту «забезпечить належне законодавче регулювання відносин найму та позички транспортних засобів в Україні, сприятиме подальшому розвитку ринків відповідних послуг, задоволення потреб громадян, бізнесу та держави у відповідній сфері».

Зауваження Мінюсту до Законопроекту:

Міністерство юстиції України повідомило, що пропоновані Законопроектом зміни в частині встановлення обов’язку нотаріального посвідчення договорів найму, позички транспортного засобу лише в разі їх укладення строком на три роки і більше містять певні ризики для тих суб’єктів, які укладають їх на менший строк. Адже нотаріальне посвідчення вищезазначених договорів є важливою гарантією захисту прав та законних

інтересів обох сторін правочину. Так, наприклад, у разі скоєння наймачем/користувачем транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди нотаріально посвідчений договір може бути одним із доказів невинуватості наймодавця/позикодавця (власника транспортного засобу). Своєю чергою для наймача/користувача відповідний договір, посвідчений нотаріально, стане безсумнівним підтвердженням правомірності володіння транспортним засобом, здатним убезпечити від незаконних претензій та звинувачень про його викрадення або угон. Водночас одним із наслідків ухвалення Законопроекту може стати ускладнення розслідування в окремих кримінальних провадженнях, пов’язаних з ДТП, де водій, який насправді порушив ПДР і є власником транспортного засобу, заявлятиме про свою непричетність, посилаючись на підписаний «заднім числом» за домовленістю з іншою особою договір оренди або позички. Також це може полегшити недобросовісним суб’єктам господарювання можливість укладення фіктивних договорів оренди транспортних засобів «заднім числом» з метою оптимізації своїх податкових зобов’язань. Крім того, під час внесення змін до законодавчих актів доцільно здійснювати комплексний аналіз чинного законодавства для усунення наявних у ньому недоліків правового регулювання.

Джерело: “Я – Бухгалтер”