ДПСУ листом від 11.11.2025 р. № 2833/4/99-00-04-03-03-04 звернулася до Мінфіну з питанням щодо порядку нарахування мінімального податкового зобов’язання (далі — МПЗ) відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Ця норма передбачає, що сума МПЗ, визначена відповідно до пп.пп. 38¹.1.1, 38¹.1.2 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50%, — 1400 грн з 1 гектара.
ДПСУ у своєму листі констатувала, що норми п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачають коригування суми МПЗ на кількість місяців, протягом яких платник володів (користувався) земельною ділянкою. Отже, за цією логікою, мінімальна сума МПЗ не могла бути меншою за 700 (або 1400) грн з 1 гектара незалежно від терміну володіння,. Проте така позиція порушує принцип рівності платників податків та призводить до подвійного оподаткування однієї і тієї самої земельної ділянки у двох різних власників протягом року.
Мінфін як орган, що формує державну податкову політику, у своєму листі від 02.02.2026 р. № 11230-09-62/3132 (вх. ДПС № 116/4 від 03.02.2026) висловило позицію, що граничний розмір МПЗ (700/1400 грн) підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння / користування земельними ділянками.
Закликаємо платників податків враховувати дане роз’яснення при поданні звітності та розрахунку своїх податкових зобов’язань.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
