Облік витрат на виробництво та калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) можна вести різними методами. Причому вибір методу залежить від технологічних особливостей виробництва, виду продукції, обсягів і періодичності її випуску тощо.
Розгляньмо ці методи
Поняття «калькулювання собівартості», «об’єкти» та «статті калькулювання» ми вже розглянули у статті «Калькулювання собівартості: зміст, об’єкти й статті».
Порядок планування, ведення обліку та калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг, як правило, визначений у спеціальних «собівартісних» методрекомендаціях. Зокрема, промислові підприємства, а також непромислові підприємства, які випускають промислову продукцію, використовують Методрекомендації № 373 (у вільному доступі відсутні). У цьому документі визначені й основні методи калькулювання виробничої собівартості та порядок їх застосування. Тож сьогодні не раз звертатимемося до нього.
Нагадаємо
Метод калькулювання — це сукупність способів і прийомів, необхідних для розрахунку собівартості конкретного виду продукції (робіт, послуг).
На практиці використовують такі основні методи калькулювання:
- позамовний;
- попередільний;
- попроцесний;
- нормативний.
Розгляньмо кожен із методів детальніше.
Позамовний метод
Об’єктом обліку й калькулювання для позамовного методу є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партія продукції, що складається з ідентичних знаків, які проходять однаковий технологічний процес виготовлення.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: