У підприємства на кожне місце зберігання пального отримано 26 ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Для продовження терміну дії чинних ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) підприємство щороку здійснювало оплату за ліцензії на право зберігання пального до відповідних органів у місті Києві.
Чи можна зберігати пальне лише для потреб власного споживання в тарі, кожна об’ємом до 60 літрів включно, без отримання ліцензії та на які реквізити сплачувати плату за ліцензії за умови використання декількох нестаціонарних ємностей місткістю понад 250 літрів кожна, якщо місця зберігання пального розташовані в різних районах міста?
Відповідь:
Право зберігати пальне для потреб власного споживання та/або промислової переробки в тарі споживача чи поворотній тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання відповідної ліцензії передбачено ч. 5 ст. 28 Закону № 3817.
І щоб розуміти, під споживчою тарою мають на увазі тару для товару (продукції), вартість якої є складовою частиною вартості такого товару (продукції) для кінцевого споживача (п. 83 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817).
До речі, в ІПК від 03.03.2025 р. № 1135/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК податківці навели ще одне визначення з пп. 3.5 п. 3 ДСТУ 2890-94 “Тара і транспортування”, де вказано що під споживчою тарою розуміють також і тару, яка надходить до споживача з продукцією та не виконує функцій транспортної тари.
Але за наявності нестаціонарних ємностей місткістю понад 250 літрів кожна, у яких зберігають пальне для власних потреб, відповідну ліцензію потрібно отримати. Ба більше, законодавство вимагає отримання ліцензії на кожне місце зберігання пального (ч. 2 ст. 28 Закону № 3817).
<…>
Джерело: LIGA360: NEW – не забудьте оформити передплату!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
