Особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі — страхування від нещасного випадку). Порядок такого страхування передбачено Законом про соцстрах⁽¹⁾. Та для того, аби застрахована особа могла отримати відповідну допомогу в разі настання страхового випадку, роботодавець-страхувальник зобов’язаний забезпечити проведення розслідування нещасного випадку. Саме про порядок такого розслідування та вимоги щодо його проведення і йтиметься далі в статті.

Нещасний випадок як страховий випадок

У ст.36 Закону про соцстрах зазначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соцстраху виплачує застрахованій особі (або особам, які мають на це право) страхові виплати.

Страховими випадками за соціальним страхуванням від нещасних випадків відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону про соцстрах є:

• нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму;
• нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

При цьому підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат⁽²⁾ є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння).

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до ч.2 ст.36 Закону про соцстрах розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону про охорону праці⁽³⁾. Нині таким документом є Порядок № 1232⁽⁴⁾.

Підстави для розслідування

У п.7 Порядку № 1232 зазначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, тобто впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків, унаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю. Нещасний випадок може виникнути у разі:

• одержання поранення або травми (у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень);
• одержання гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь. До гострого професійного захворюванняналежить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру. А до гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин);
• одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження;
• утоплення;
• ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;
• одержання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу.

Обов’язок з проведення розслідування виникає у роботодавця (тобто у власника підприємства або уповноваженого ним органу) у разі, якщо нещасний випадок призвів до:

• втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше;
• необхідності переведення працівника на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день;
• зникнення працівника;
• настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.

Дії відповідальних осіб у разі нещасного випадку

У разі настання нещасного випадку потерпілий (працівник, який його виявив, інша особа — свідок нещасного випадку) повинен негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці, або іншу уповноважену особу підприємства.

Безпосередній керівник робіт своєю чергою зобов’язаний (п.8 Порядку № 1232):

• терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому та у разі потреби забезпечити його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
• негайно повідомити роботодавця про те, що сталося;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі — устаткування) в такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не призведе до більш тяжких наслідків);
• вжити заходів для недопущення подібних нещасних випадків.

Подальші обов’язкові дії роботодавця, який отримав повідомлення про нещасний випадок, зазначено в п.10 Порядку № 1232. Насамперед він мусить протягом однієї години передати повідомлення про нещасний випадок⁽⁵⁾ з використанням засобів зв’язку⁽⁶⁾:

• до Фонду соцстраху за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
• керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці;
• керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
• до органу державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;
• до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)).

Крім того, протягом доби роботодавець повинен створити комісію з розслідування нещасного випадку.

Повноваження комісії з розслідування нещасного випадку

Комісія створюється у складі не менш як три особи. До її складу входять:

• голова комісії — керівник служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці;
• представник Фонду соцстраху за місцезнаходженням підприємства;
• представник первинної профспілки;
• представник підприємства, інші особи;
• представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)).

Безпосередній керівник робіт не може входити до складу комісії.

Члени комісії мають право одержувати усні чи письмові пояснення щодо нещасного випадку та проводити опитування роботодавця, посадових осіб, інших працівників підприємства, у тому числі потерпілого. Також вони мають право опитувати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, робити необхідні запити, пов’язані з проведенням розслідування (п.11 Порядку № 1232).

Протягом трьох робочих днів з моменту створення (п.14 Порядку № 1232) комісія зобов’язана:

• обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
• з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;
• вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);
• визначити, пов’язаний нещасний випадок з виробництвом чи ні;
• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
• скласти у п’яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3 до Порядку № 1232) та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 (додаток 4 до Порядку № 1232). У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, також складається у шістьох примірниках картка обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (додаток 5 до Порядку № 1232). А якщо нещасний випадок визнано комісією таким, що не пов’язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5;
• передати акти роботодавцеві для затвердження.

У деяких випадках строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства.

Зверніть увагу! Акт за формою Н-1 складається у разі настання обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом. Перелік таких обставин наведено в п.15 Порядку № 1232. З-поміж них, зокрема:

• виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;
• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття;
• виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
• проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору;
• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт.

Поряд з цим у п.16 Порядку № 1232 визначено низку обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, і у разі їх настання складається акт за формою Н-5. З-поміж них, зокрема:

• використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, які сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);
• алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;
• вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Роботодавець зобов’язаний реєструвати нещасні випадки в журналі за формами згідно з додатком 7 до Порядку № 1232. Крім того, він протягом доби після підписання акта розслідування нещасного випадку (акти за формами Н-5 і Н-1) має надіслати його керівникові служби охорони праці, потерпілому (уповноваженій ним особі), Фонду соцстраху, територіальному органу Держпраці, первинній організації профспілки. Також копії актів за формами Н-5 і Н-1 надсилаються органові управління підприємства, а у разі його відсутності — місцевій держадміністрації. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта за формою Н-1 надсилається закладові державної санітарно-епідеміологічної служби (п.19 Порядку № 1232).

Зверніть увагу! У разі настання нещасних випадків зі смертельним наслідком, групових нещасних випадків (одночасно з двома і більше працівниками), у разі зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків проводиться спеціальне розслідування за рішенням територіального органу Держпраці. Про настання таких випадків роботодавець мусить повідомляти не лише орган Держпраці та Фонд соцзахисту, а й орган прокуратури за місцем настання нещасного випадку, орган управління підприємства (у разі його відсутності — місцеву держадміністрацію) та інші органи, зазначені в п.37 Порядку № 1232.

Участь потерпілого в розслідуванні

Голова комісії зобов’язаний письмово проінформувати потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, про його (її) права і з початку роботи комісії запросити до співпраці. При цьому потерпілий (уповноважена ним особа) не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Також на вимогу потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов’язаний ознайомити їх з матеріалами розслідування (п.17 Порядку № 1232).

У разі незгоди потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої особи, яка за довіреністю представляє їх інтереси, з висновками комісії щодо обставин і причин нещасного випадку вони можуть звернутися з обґрунтованими запереченнями разом з підтвердними документами до роботодавця чи органу Держпраці або вирішити питання в судовому порядку (див. лист Держгірпромнагляду від 03.04.2015 р. № 1988/0/5.2-09/6/15  (див. далі «Для довідки»)).

Варто зазначити, що порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов’язань перед потерпілим (ч.6 ст.36 Закону про соцстрах). Однак якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не лише з вини роботодавця, а й унаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків (ч.2 ст.42 Закону про соцстрах).

Інна ЖУРАВСЬКА, заступник головного редактора

⁽¹⁾Закон України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону від 28.12.2014 р. № 77-VIІІ) (прим. ред.).

⁽²⁾Докладніше про це див.: Алієв Т. Нещасний випадок і профзахворювання: нарахування та виплата лікарняних // Багатогранний облік: лікарняні та декретні: Збірник систематизованого законодавства. — 2015. — Вип.10. — С.179—184 (прим. ред.).

⁽³⁾Закон України від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці» (в редакції Закону від 21.11.2002 р. № 229-IV) (прим. ред.).

⁽⁴⁾Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232 (прим. ред.).

⁽⁵⁾Форма повідомлення міститься в додатку 2 до Порядку № 1232 (прим. авт.).

⁽⁶⁾Протягом доби роботодавець повинен надіслати цим самим органам повідомлення на паперовому носії (прим. авт.).

Джерело: БУХГАЛТЕРІЯ