Більшість правок, унесених Законом № 1117 до ПКУ, пов’язано зі змінами в оподаткуванні нерезидентів, у тому числі постійних представництв. Депутати зрозуміли, що несподівані новації Закону № 466 щодо оподаткування постійних представництв призвели до проблем на практиці, тому вирішили їх відтермінувати до 01.01.2021.
У цій статті ми розповімо про те, що саме змінилося у визначенні поняття «постійне представництво»
Насамперед зазначимо, що Законом № 466 було внесено зміни до пп. 14.1.193 ПКУ щодо визначення поняття «постійне представництво», які спочатку запрацювали з 23.05.2020. Водночас Законом № 1117 «пересунуто» строк набрання чинності цими змінами на 01.01.2021. І хоча в п. 603підрозділу 10 р. ХХ ПКУ наведено окреме визначення постійного представництва, яке застосовують до 01.01.2021, воно збігається зі «старим» визначенням, яке діяло до 23.05.2020.
Отже, фактично нове визначення постійного представництва застосовують тільки з 01.01.2021. Що ж змінилося у цьому питанні? Головні новації полягають у такому.
По-перше, до постійного представництва, зокрема, зараховано:
— осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, унаслідок чого нерезидент укладає договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі якщо зазначену діяльність здійснює особа в інтересах, за рахунок та/або на користь лише одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб — нерезидентів (пп. «в» пп. 14.1.193 ПКУ);
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: