Зміни, внесені з 01.01.2017 р. до правил оподаткування ПДВ, торкнулися в числі іншого й системи електронного адміністрування. Більшість цих новацій потребує роз’яснень офіційних органів, яких поки що немає. У зв’язку з цим у цій статті БУХГАЛТЕР&ЗАКОН висловить власну позицію з вирішення проблем, пов’язаних із впливом на систему електронного адміністрування ПДВ уточнень даних попередніх періодів.

Зміни показника ΣПеревищ

Нова норма п. 200¹.9 ПКУ передбачає, що, якщо у платника ПДВ загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, який міститься у складених ним податкових накладних і розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН (ΣПеревищ), а сума, визначена п. 200¹.3 ПКУ (ΣНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, який дорівнює значенню показника ΣПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником ПДВ, і податкові зобов’язання, які не були сплачені платником ПДВ), та збільшеного на значення показника ΣПопРах незалежно від значення показника ΣНакл, визначеного відповідно до п. 200¹.3 ПКУ.

При цьому додатково уточнюється, що платник ПДВ має право зареєструвати в порядку, визначеному абз. 1 п. 200¹.9 ПКУ, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, яка міститься у складених таким платником податкових накладних і розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН (ΣПеревищ).

Сформульовано ці норми дещо витіювато, тому розглянемо докладніше, що саме вони означають.

Почнемо з того, що за новими правилами п. 201.10 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН має здійснюватися з урахуванням граничних строків:

– для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

– для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вони складені.

Податкова декларація з ПДВ за звітний місяць подається не пізніше 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 ПКУ).

При цьому дані декларації зі статусом “Повністю введено”, подані платниками у законодавчо встановлений термін для такого подання, а також подані з порушенням строків подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за декларацією, відображаються в інтегрованій картці платника датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за декларацією (п. 2 підр. 4 розд. IV Порядку № 422). Тобто в загальному випадку податкові зобов’язання з ПДВ відображаються в інтегрованій картці платника станом на 30 число місяця, що настає за звітним.

Таким чином, у разі своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН показника ΣПеревищ бути не повинно. Адже він визначається 30 числа місяця, що настає за звітним, а податкові накладні / розрахунки коригування за звітний місяць підлягають реєстрації за новими правилами до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за звітним.

Водночас у ситуації, коли будь-яка податкова накладна / розрахунок коригування за звітний місяць не були зареєстровані до 30 числа місяця, що настає за звітним, на суму ПДВ за такими податковими накладними виникне показник ΣПеревищ. Покажемо це на прикладі.

Умова:

За січень 2017 р. платник здійснив оподатковувані ПДВ постачання на суму 120000 грн (у т. ч. ПДВ – 20000 грн), при цьому він зареєстрував податкові накладні в ЄРПН станом на 02.03.2017 р. (протягом 30 календарних днів, що настають за січнем 2017 р.) на суму 96000 грн (у т. ч. ПДВ – 16000 грн). У попередніх звітних періодах усі податкові накладні / розрахунки коригування реєструвалися в ЄРПН вчасно.

Рішення:

У цьому разі показник ΣПеревищ станом на 02.03.2017 р. становитиме суму: 20000 грн – 16000 грн = 4000 грн.

На суму показника ΣПеревищ зменшується реєстраційний ліміт (показник ΣНакл).

А тепер припустимо, що після 30 числа місяця, що настає за звітним, платник приймає рішення зареєструвати податкову накладну / розрахунок коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (із простроченням). У загальному випадку реєстраційний ліміт у нього вже зменшився на показник ΣПеревищ, у зв’язку з чим реєстраційного ліміту йому може не вистачити.

Покажемо це на вищенаведеному прикладі. Для наочності умовно припустимо, що платник у податковій декларації з ПДВ за січень 2017 р. взагалі не відобразив податковий кредит, і в нього за декларацією сума податкових зобов’язань, що підлягають сплаті до бюджету, становила 20000 грн. З них податкові зобов’язання, що належать до зареєстрованих податкових накладних (на суму 16000 грн), були сплачені у момент їх реєстрації в ЄРПН, а решту суми (4000 грн) платник сплатив після подання податкової декларації з ПДВ за січень 2017 р. Разом у нього показник ΣНакл становив суму: 16000 грн + 4000 грн – 16000 грн – 4000 грн = 0 грн.

Якщо платник побажає зареєструвати в ЄРПН після 02.03.2017 р. податкові накладні, оформлені у січні 2017 р., реєстраційного ліміту на цю суму в нього не буде, хоча податкові зобов’язання він уже сплатив за січень у повному обсязі.

Податківці до 01.01.2017 р. рекомендували вчиняти так (див. лист ДФСУ від 01.08.2016 р. № 16485/6/99-99-15-03-02-15, роз’яснення з розділу 101.08 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ): поповнити рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (у цьому разі на суму 4000 грн), зареєструвати податкову накладну на цю суму, після чого показник ΣПеревищ зменшиться на суму 4000 грн, а показник ΣНаклВид збільшиться на суму 4000 грн. У результаті таких дій у платника виникала переплата на рахунку в системі електронного адміністрування, що було вкрай незручно.

З 01.01.2017 р. цю проблему вирішено. Якщо платник сплачував податкові зобов’язання з ПДВ протягом попередніх періодів до бюджету вчасно, він зможе зареєструвати “несвоєчасну” податкову накладну / розрахунок коригування в ЄРПН і без ліміту реєстрації.

Якщо точніше, ліміт реєстрації буде й у цьому разі, однак він розраховується в іншому порядку:

ΣНаклпростр = ΣПеревищ – ΣПЗ + ΣПопРах;

де ΣНаклпростр – сума, на яку можна зареєструвати “прострочені” податкові накладні / розрахунки коригування;

ΣПЗ – сума задекларованих до сплати податкових зобов’язань за податковими деклараціями з ПДВ (уточнюючими розрахунками) за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року.

Повернемося до прикладу: за новими правилами платник зможе зареєструвати “прострочену” податкову накладну на суму ПДВ:

4000 грн – 20000 грн + 20000 грн = 4000 грн.

У прикладі для наочності ми показали дані без урахування наростаючого підсумку, а на практиці всі показники розраховуються наростаючим підсумком.

Водночас не виключено, що програмне забезпечення ще не дасть змоги зареєструвати “прострочену” податкову накладну (розрахунки коригування) без наявності звичайного реєстраційного ліміту. Однак у недалекому майбутньому податківці зобов’язані це забезпечити.

Сплата податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками

З 01.01.2017 р. змінився порядок сплати податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками. Нагадаємо, що раніше п. 25 Порядку № 569 передбачалося проводити розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ПКУ, сплату податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, а також сплату передбачених штрафних санкцій і пені з поточного рахунку до відповідного бюджету.

Власне, ця норма міститься в Порядку № 569 і сьогодні, оскільки до нього ще не внесено відповідних змін. Однак зараз вона суперечить новим нормам ПКУ, які мають пріоритет.

Так, до п. 200¹.6 ПКУ внесено важливе уточнення щодо того, що за підсумками звітного податкового періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, розрахунок з бюджетом проводиться в порядку, визначеному ст. 200 ПКУ та ст. 209 ПКУ (зазначимо, що ст. 209 ПКУ з 01.01.2017 р. виключено з ПКУ).

Цьому правилу відповідають змінені формулювання абз. 2 п. 200¹.2 ПКУ, де сказано, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абз. 2 п. 87.1 ПКУ.

Згідно з останньою нормою джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є суми коштів, джерела яких зазначено в абз. 1 п. 87.1 ПКУ і враховуються в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Таким чином, за новими правилами сплата податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками також має проводитися через рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. І тільки в тому разі, якщо податкові зобов’язання за уточнюючими розрахунками або податковий борг виникли до 1 липня 2015 року, такі податкові зобов’язання (податковий борг) погашаються з поточного рахунку платника податків.

В оновленому п. 200¹.6 ПКУ також зазначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстри – для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій.

З цього випливає, що перерахування коштів до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ повинні робити податківці на підставі реєстру. На цей момент невідомо, чи внесено відповідні виправлення до Специфікації взаємодії системи Казначейства з системами ДФСУ. Цілком імовірно, що поки податківці не зможуть подати Казначейству відповідну інформацію. А це може призвести до того, що в інтегрованій картці платника не відобразиться факт сплати податкових зобов’язань до бюджету за уточнюючим розрахунком. Відповідно, не можна виключити, що за фактом несплати погоджених податкових зобов’язань платникові нараховуватиметься штраф за п. 120.2 ПКУ та пеня. І це при тому, що платник фактично сплатив податкові зобов’язання в повній відповідності до норм ПКУ.

Зрозуміло, така ситуація не відповідатиме законодавчим нормам і можливо, що в майбутньому податківці роз’яснять, як тут слід вчиняти. На цей момент у роз’ясненні з розділу 101.08 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ міститься застаріла консультація, у якій з посиланням на норми п. 25 Порядку № 569 визначено сплачувати податкові зобов’язання за уточнюючими розрахунками з поточного рахунку. Як варіант, можна спробувати до внесення відповідних змін у підзаконні нормативні документи сплатити такі податкові зобов’язання з поточного рахунку. Проте не виключено, що в такому разі в майбутньому податківці за реєстром все-таки “знімуть” цю суму з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Відповідно, у платника виникне переплата в інтегрованій картці за рахунок “подвійної” сплати податкових зобов’язань з ПДВ.

Враховуючи викладене, очевидно, з уточненням даних декларацій за періоди з 01.07.2015 р. до внесення відповідних змін до СЕА ПДВ, за можливості, краще зачекати.

Також на цю тему читайте матеріал “Новації в СЕА ПДВ: “разове” збільшення реєстраційного ліміту” видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 06 за 2017 рік).

Влада Карпова,

к. е. н., консультант з питань обліку та оподаткування

1. ПКУ– Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. Порядок № 422– Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. № 422.
3. Порядок № 569– Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.2014 р. № 569.

Джерело: БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підписатися на розсилку свіжих новин